18 серпня 2022 року. Лариса Щепьоткіна
Старші люди поки що прекрасно пам"ятають часи СРСР з державною (соціалістичною) системою управління, вистражданою нашими пращурами.
Це була наша рідна домівка.
І Конституція СРСР підтверджувала, що це наш дім, а ми в ньому правомочні господарі-співвласники.
Глава 2. Економічна система.
Стаття 10. Основу економічної системи СРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва в формі державної (загальнонародної) і колгоспно - кооперативної власності.
Соціалістичною власністю є також майно профспілкових і інших громадських організацій, необхідних їм для виконання статутних завдань.
Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження.
Ніхто не в праві використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи і в інших корисливих цілях
«Стаття 11. Державна власність - це спільне надбання всього радянського народу, головна форма соціалістичної власності.
В виключній власності держави знаходяться земля, її надра, води, ліса. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв"язку, банки, майно організованих державою торгівельних, комунальних і інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, яке необхідне для виконання завдань держави.
Тобто, держава - це радянський народ. Так було прописано в Конституції СРСР.
Державна власність - це спільна сумісна власність всього радянського народу, а не окремих осіб держави або установ.
Тобто, кожній людині Радянського Союзу належить повна правосуб"єктність щодо володіння і управління своєю часткою спільної сумісної власності всього народу СРСР.
Готуючи державну зраду депутати ВР УРСР вже 14.03.1990 року внесли зміни саме до вищезазначених статей глави 2 Коституції СРСР, виклавши їх так:
Стаття 10. Економічна система СРСР розвивається на основі власності радянських громадян, колективної і державної власності.
Держава створює умови, необхідні для розвитку різноманітних форм власності і забезпечує однаковий їх захист.
Земля, її надра, води, рослинний і тваринний світ в їхньому природному стані є невід"ємним надбанням народів, які проживають на даній території, перебувають у віданні Рад народних депутатів і надаються для використання громадянам, підприємствам, установам та організаціям.
Стаття 11. Власність громадянина СРСР є його особистим надбанням і використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб, самостійного ведення господарської та іншої не забороненої законом діяльності
У власності громадянина може бути будь яке майно споживчого і виробничого призначення, набуте за рахунок трудових доходів і на інших законних підставах, крім тих видів майна, набуття яких громадянами у власність не допускається.
Для ведення селянського і особистого підсобного господарства та інших цілей, передбачених законом, громадяни вправі мати земельні ділянки в довічному успадкованому володінні, а також у користуванні.
Таким чином, готуючись до державної зради депутати ВР Української РСР здійснили підробку установчих документів країни СРСР, позбавивши людей корінних родів країни їх майна та правосуб"єктності.
Референдум це форма безпосереднього волевиявлення громадян.
ЗУ "Про громадянство України" в ст.1 зазначає
- громадянство України - правовий зв"язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов"язках. Особа - фізична особа.
Цікаво, що законодавство України не визначає поняття фізична особа, тобто безглуздо говорити про дієздатність і правоспроможність громадянина, який законодавством визначено як фізична особа. Тим паче безглуздо вести мову про безпосереднє волевиявлення громадянина і фізичної особи.
Тобто, громадянин (фізична особа) - це фізичне тіло, здатне виконувати певні дії по команді посадовця, який грає роль опікуна.
Щодо чого громадянин (фізична особа) може робити своє волевиявлення, тобто прохати посадовця задовольнити його потреби?
Всі права і обов"язки громадянина (фізичної особи) перераховані в Конституції України 1996р.
А держава Україна несе відповідальність лише перед людиною відповідно до статті 3 КУ.
Повернемося до знакової події, що відбулася 16.07.1990 року. В цей день ВР УРСР оголосила Декларацію про державний суверенітет України, в якій зазначила:
ІІ. НАРОДОВЛАДДЯ.
Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України
Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.
Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів обраних до Верховної і місцевих рад Української РСР.
Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угрупування чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.
Саме в цей час відбулася державна зрада депутатів Верховної Ради Української РСР, які перебрали на себе функції довірчих власників, наглядової ради та бенефіціарів країни Україна.
Хочу додати, що змова відбулася за ініціативою парламентів і урядів всіх республік СРСР, які мали на меті привласнити надбання всього радянского народу. Свій план вони здійснили.
Саме з цією метою було здійснено путч 19-22 серпня 1990 року. Українські лихварі отримали нагоду зліпити Акт незалежності. Вони тримали в таємниці свої плани до часу Х.
Зверніть увагу на підступність уряду та депутатів.
1 грудня 1991 року було проведено референдум щодо схвалення Акту Незалежності. Люди, йдучи на референдум, не знали, що своїм голосуванням вони втрачають свій статус людини - власника/ співвласника всього народного багатства и перетворюються на недієздатну фізичну особу.
Щоб запобігти цьому злодійству необхідно було якось повернути статус людини. Тому 11 липня 2001 року було прийнято ЗУ "Про органи самоорганізації населення".
.jpg)
Декларацію ЛЮДЕЙ корінного населення України про свій державний суверенітет.
А також Суспільний Договір і Порядок утворення системи управління територіальної громади населеного пункту.
Шануймося.
Комментариев нет:
Добавлять новые комментарии запрещено.