ВНИМАНИЕ

Материалы публикуемые в блоге это интернет обзор местных и зарубежных средств массовой информации.
Все статьи и видео представлены для ознакомления, анализа и обсуждения.
Мнение администрации блога и Ваше мнение, могут частично или полностью не совпадать с мнениями авторов публикаций.

пятница, 21 апреля 2017 г.

Андрій Гоца. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ: ШЛЯХ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (ПРОДОВЖЕННЯ ЧАСТИНИ 2)


ШЛЯХ. Етап другий.
       Всі допускаються помилок, які в свою чергу використовує противник. Такими помилками "влади", якими не має права не скористатись український народ, була ратифікація Європейської хартії місцевого самоврядування і ухвалення Цивільного кодексу України. 

          Хоча націоналісти є противниками євроінтеграції, але завжди стояли і стоять на боці справжнього народовладдя. Саме Європейська хартія місцевого самоврядування регламентує насправді демократичні принципи місцевого самоврядування. 
          Чергова помилка режиму полягає в тому, що тодішній склад Верховної Ради, більшість якої не розуміючи, що саме ратифікує, ратифікував дану хартію. Цей документ існує в оригіналі лише англійською та французькою      мовами, а те що надали депутатам Верховної Ради для ознайомлення українською мовою, назвавши офіційним перекладом, є перекладом спотвореного російського варіанту, який не є офіційним. От вони і ратифікували оригінали, навіть не усвідомлюючи яку труну самі собі створили (якісний переклад ЄХМС). 
На додачу кришкою тієї труни став Цивільний кодекс України, який юридично регламентує та затверджує конституційні права територіальних громад як юридичних осіб публічного права.
Помилкою українців, якою скористалася владна верхівка, була байдужість, яку нам майже сто років нав'язувала радянська система, де участь громадянина в державних справах не лише не допускалась, а й переслідувалась. Саме таке байдуже ставлення до своєї країни, надія що за нас все зроблять і дала змогу комуністичній партноменклатурі скористатися можливістю провадити свої злодіяння.
Отже, наразі маємо три юридичні документи - Конституцію України, ЄХМС та Цивільний кодекс України, які дають нам підстави з впевненістю стверджувати, що в Україні на всіх рівнях влади має місце антиконституційний заколот, котрий переріс у режим внутрішньої окупації, метою якого є поневолення української нації. Поки що ці три документи на боці народу. Залишилось їх виконати. Ці три документи дають нам право стверджувати, що справжнім місцевим самоврядуванням є територіальні громади як юридичні особи публічного права, які і є місцевою (локальною) владою. А саме є первинним суб'єктом влади і повинна утворити свої органи.
Громади - основа, на якій стоятиме Українська національна держава, про яку ми мріємо і яку ще слід здобути.
Однак мета перефарбованої партноменклатури – спотворити все.
Нині в Україні точиться боротьба. Вона йде на найнижчому рівні – територіальні громади проти влади, і вже досягають критичної точки непорозуміння громад з "владою". 
З одного боку, "влада" проводить децентралізацію, запроваджуючи так звані об'єднані територіальні громади, чим, по суті, позбавляють громадян права на місцеве самоврядування та приховують злочини скоєні радами (!). 
З іншого боку, свідомі громадяни гуртуються, намагаються проводити громадські збори, обстоюючи свої конституційні права. Очевидно, що сили нерівні. На боці перефарбованої комуністичної номенклатури – фінансові потоки, ЗМІ, адмінресурс та остаточно узурпована влада. Посіпаки олігархату вже подумують як би їм виконати чергову забаганку своїх володарів та розпродати основне національне багатство – землю.
Маючи більшість у Верховній Зраді, ця гоп-компанія запроданців, якою хороводить Порошенко з Гройсманом, знову і знову приймає нові антиконституційні закони запроваджуючи таким чином повний правовий безлад, бо саме в безладі їм комфортно проводити свої антиконституційні діяння. Але оскільки ОТГ є антиконституційним утворенням та одночасно являється фундаментом всієї системи, їм вкрай необхідні зміни до Конституції України. Мета Порошенка – змінити, як мінімум, три розділи Конституції України: місцеве самоврядування, територіальний устрій та загальні засади у розділі першому. Тут виникає перепона - якщо згаданих перших розділів Верховна Зрада може сама вносити зміни, то до загальних засад зміни можна внести лише за допомогою всеукраїнського референдуму. Залишити розділ перший без змін не вийде - тоді два змінені розділи будуть суперечити основним засадам. Зміни - це та критична межа, перетнувши яку, початок активної фази революції стане незворотним, ці зміни остаточно встановлять олігархічний лад в Україні і не потрібні народу України. А враховуючи те, що олігархат вже посягає на святе – землю, ці зміни до Конституції остаточно знищать Україну як державу. Якщо так трапиться, народ мусить повстати і обстояти свої конституційні права. Або ж програє, навіть не спробувавши перемогти. Очевидно, що для націоналістів це вибір без вибору. Шлях один – перемагати. Саме тому революція невідворотна.
Хоча активної фази революції навряд чи вдасться уникнути, можливо уникнути кровопролиття масовим усвідомленням процесу. Хто переможе в цій фазі, залежить, зокрема, від того, чи будуть ці дії народу усвідомленими, чи спровоковані навмисне "владою". Також важливо як поведеться народ – чи не проковтне знову чергових брехливих обіцянок які ллються рікою з екранів зомбоящиків. Після цього - або знову відбудуться чергові вибори без вибору, або відбудеться справді етап революції, який докорінно змінить систему органів влади. Саме це стане визначальним покажчиком подальшого розвитку подій. Після чергових виборів все знову може перейти у фазу недовіри до влади і силового протистояння. Так може відбуватися знову і знову і припинити це можна лише виконавши Конституцію України.
Все ж таки буде не правильно не згадати про можливий мирний шлях, хоча надія на нього невелика. Такий варіант можливий в тому випадку, якщо на виборах до ВРУ, з перевагою понад 75% голосів українців, переможе та сила, яка буде мати за мету не виконання олігархічних забаганок, поглинання українців та знищення України, а ту саму мету, що й українці - відновлення конституційного ладу. Тим самим утворивши одне ціле з народом України задля здобуття Української Соборної Самостійної Держави. У такому разі можливо вдасться уникнути силового протистояння олігархату з народом України. Однак, зважаючи на маніпулятивну сутність самого виборчого процесу, підконтрольність олігархату, це малоймовірно. Навіть в разі перемоги вибори будуть сфальшовані і прийдеться виходити на вулиці то це та сама активна фаза.

Комментариев нет:

Отправить комментарий