«16» січня 2012 р.
Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.
Копія: Першому Заступнику Голови Комітету
Верховної Ради України
з питань правосуддя
Кармазіну Ю.А.
Кириченка
Сергія Олександровича,
Народного депутата України ІІ-го та
ІІІ-го скликань, депутата Херсонської
міської ради І-го та V-го
скликань,
Голови профспілки
«Народний контроль»
ХХ.ХХ.ХХХХ р. нар., прожив.:
вул.Ххххххххххх, ХХХ,
м.Херсон, ХХХХХ,
телефон: ххх-ххх-хх-хх
«Про злочини, вчинені іноземним громадянином
Й.І.Вольфом та суддею Суворовського районного
суду
м.Херсона Зубовим О.С.
З А Я В А
про злочини
(в порядку
ст.ст. 94, 97 КПК України)
Шановні Вікторе Павловичу, Юрію Анатолійовичу!
1. Перше питання. Епізод
перший. При роботі в мережі Інтернет я зайшов на сайт «ЗАПРЕТНЫЕ
ТЕМЫ» http://newspark.net.ua/politics/xabad-lyubavich-razvivaet-narkobiznes-dlya-chego/,
і ознайомився із аналітичним та обґрунтованим фактами матеріалом від 07.09.2011
року під назвою «Хабад
Любавич развивает наркобизнес – для чего?»
В зазначеному матеріалі йдеться
про те, що іудейська єврейська секта Хабад-Любавичи із США існує за рахунок
наркобізнесу. Зазначена інформація, як факт, вже тривалий час поширюється по
світу. Про розкриття наркотичного бізнесу іудо-нацистської секти Хабад писала
нещодавно газета «Персонал Плюс» (№ 17,
18). В ньому
також наводиться перелік із 22 рабинів, які здійснюють свою діяльність на
території України. Порядковим номером 21 у цьому переліку зазначається (рос.) «Иосиф
Вольф (Херсонский)». Тут же здійснюється дослідження
того, чи є ці рабини наркобаронами Хабаду? Ствердна відповідь наводиться після
зазначення деяких фактів, зокрема наступних:
«Являются ли они наркобаронами Хабада?
Летом 2001
года в Европе Интерпол разоблачил сеть наркоторговцев, костяк которой
составляли иудеи-хасиды из секты Хабад-Любавичи из Нью-Йорка. Новый
синтетический наркотик «экстази», который они продавали, как показали
исследования, парализует те клетки мозга, которые производят серотонин –
вещество, которое влияет на некоторые очень важные функции человеческого организма:
познавательную способность, настроение и аппетит.
Транспортировка
этого наркотика из Польши или Голландии была оригинальной и неуловимой. Его
доставкой занимались нанятые для этого евреи-хасиды, бледные молодые люди замученного вида, чьи аккуратные белые рубашки, очки и
портфели, набитые книгами, не вызывали
никакого подозрения даже у опытных таможенников. Логично, что евреев-ортодоксов
НЕ обыскивают на таможне, особенно в Америке, поскольку свой смертоносный груз
они маскировали под предметы иудейского религиозного культа, к которому не
может прикасаться нееврей.
Так знали об
этом руководители секты Хабад? Да, знали… Так же они
знают и о поставке в Украину 12 тонн кокаина, о которой недавно писала газета
«Персонал Плюс» (№ 17). Отсюда и логичный вопрос: все ли они являются
наркобаронами?
Напомним:
еврейский мафиозно-финансовый клан Баруха в Коста-Рике предложил использовать
вместо золота кокаин («кокаиновое золото»). Клан Баруха разработал принцип
использования «кокаинового золота», активно способствовал созданию этого принципа, а также созданию упорядоченной системы
поставок «продавец – покупатель», обеспечил формирование международного
кредитно-финансового поля, международной сети специализированных первоклассных
банков для обращения и дальнейшей утилизации его как продукта потребления.
Именно этим объясняется взлёт клана Баруха на мировой финансовый Олимп. Как и
очень уж большая эффективность его концепции управления, частью которой является
часть системы планирования и контроля за оборотом «кокаинового золота».
Задачу
практической реализации идеи клана Баруха решил иудонацистский Хабад, который,
с одной стороны, имеет неограниченные финансовые возможности, а с другой –
максимально законспирированный характер своей деятельности. Эта функция кокаина
отделяет его от других наркотиков».
На
підставі наведеного, зважаючи на те, що приводом і підставою для порушення
17.08.2009 р. кримінальної справи по факту, а потім і проти мене за ч.1 ст.161
КК України є дві заяви та пояснення представника іудейської релігійної громади
«ХАБАД», саме громадянина Ізраїлю Йосипа Іцхака Вольфа, про якого йдеться, як
про ймовірного наркобарона, керуючись ст.65, ст.94, ст.97, ст.315-1 КПК
України, перед судовим засіданням я подав до канцелярії Суворовського районного
суду м,Херсона заяву про злочин, а в ході судового засідання 11.01.2012 р.
просив особисто головуючого у справі суддю Суворовського районного суду
м.Херсона Зубова Олександра Сергійовича - мотивованою
постановою доручити органу, який проводив розслідування – прокуратурі
м.Херсона, виконати слідчі дії по належному дослідженню змісту наданої мною
заяви про злочин та доданих до неї матеріалів щодо можливої кримінальної
діяльності іноземного громадянина І.Вольфа, проведенню його допитів, вивченню
матеріалів. Згідно моєї заяви зазначені слідчі дії необхідно було провести для
з’ясування наявності в діяльності Й.Вольфа ознак злочинів.
Відповідно до вимог
статті 97 КПК України та ч.2 ст.19 Конституції України, суддя зобов'язаний приймати заяви і
повідомлення про вчинені або
підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають його
віданню. По заяві або повідомленню про
злочин суддя зобов'язаний не пізніше триденного
строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної
справи;
3) направити заяву або повідомлення за
належністю.
Але всупереч цим вимогам суддя
Зубов О.С. взагалі незаконно відмовив мені в прийнятті заяви про злочин, навіть
не оформивши таку відмову своїм письмовим мотивованим рішенням, що є порушенням
вимог ст.97 КПК України та ч.2 ст.19 Конституції України, бо суддя Зубов О.С.,
як посадова особа органу державної влади, не діяв на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Внаслідок цього суддя Зубов О.С. не здійснив дії по сприянню припиненню
можливої злочинної діяльності Й.І.Вольфа та перевірці тих фактів, які свідчать
про причетність Й.І.Вольфа до злочинної діяльності – поширенню наркотиків в
Україні та світі.
Такі незаконні дії судді Зубова
О.С. (бездіяльність) наносять шкоду сфері права і охоронюваних інтересів
держави і, ймовірно, можуть сприяти відповідним особам на якийсь час уникнути
відповідальності за можливі злочинні дії. І саме бездіяльність судді Зубова
О.С. вимусила мене повторно звернутися із заявою про злочини вже на Ваше ім’я, пане Генеральний прокурор.
2. Перше питання. Епізод
другий. Зважаючи, що проваджена на сьогодні у Суворовському районному суді
м.Херсона кримінальна справа проти мене була незаконно повністю розслідувана
без моєї участі, то в ході судового слідства викрились обставини, коли суд
одержав фактичні дані, які явно потребують перевірки і уточнення. Мова йде про
наступне.
В обвинувальному висновку по
кримінальній справі № 500100-09 від 21.12.2010 року за обвинуваченням мене - Кириченка
Сергія Олександровича, 19.05.1961 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ст.
161 ч. 1 КК України на стор.1 зазначено, що «Приводом і підставою до порушення
кримінальної справи послужили рапорт прокурора відділу захисту майнових, інших
особистих прав і свобод громадян та інтересів держави молодшого радника юстиції
Петренко Л.В., матеріали дослідної перевірки прокуратури Херсонської області,
зареєстровані в КОЗП № 07/1-137-09 від 17.08.09, проведеної відповідно до заяв про порушення кримінальної справи
Голови Херсонської іудейської релігіозної Громади "ХАБАД, Равіиа міста
Херсону Іосіпа Вольфа».
т.1
а.с. 22,173
В кримінальному праві існує інститут
належності і допустимості доказів по кримінальній справі. Якщо обставини справи
та відповідні документи не відповідають цим вимогам, то ніяким чином такі
неналежні та недопустимі докази і обставини не можуть бути приводами ті
підставами для порушення кримінальної справи. Саме це має місце у справі,
ініційованій Й.І.Вольфом проти мене, що розглядається.
Два ідентичних по своєму змісту
документи, на яке зроблено посилання на стор.1 обвинувального висновку від
21.12.2010 року, підписано іноземцем І.Вольфом, як «від єврейської
общини м.Херсону». Ці документи, всупереч ст.97 КПК України мають
назву не «заява про злочин», а «заява про порушення кримінальної справи». В
кінці кожного з цих документів стоїть підпис іноземного громадянина І.Вольфа,
що свідчить про нелегітимність представництва паном Й.І.Вольфом інтересів неіснуючого суб’єкту –
«єврейської громади». Згідно чинного законодавства України в м.Херсоні
існує лише територіальна
громада міста, до якої належать усі громадяни України, усіх
національностей, які зареєстровані та проживають в ньому.
Такого суб’єкту як «єврейська община м. Херсону»
немає ні в Україні, ні в Ізраїлі, чи будь-де. Доказом цьому є
відсутність в матеріалах справи будь-яких документів про наявність такого
суб’єкту, як «єврейської общини м.Херсону». Відсутні такі документи, як в
Головному управлінні юстиції в Херсонській області, так і в будь-яких органах
державної влади та місцевого самоврядування м. Херсона.
Зокрема, станом на 16.01.2012 р.
на офіційному сайті Головного управління юстиції у Херсонській області - www.just.ks.ua наведений Реєстр громадських
організацій - http://www.just.ks.ua/index.php?module=page&id=55,
в якому розміщено:
1. Перелік зареєстрованих
місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і
міжнародних громадських організацій - http://www.just.ks.ua/files/LEGAL/Reestr%20gromads%20organsz.doc
та
2. Перелік об'єднань громадян,
легалізованих шляхом повідомлення про заснування - http://www.just.ks.ua/files/LEGAL/legaliz%20shljaxom%20povid.doc.
В зазначеному Реєстрі та двох
Переліках відсутні дані про реєстрацію (легалізацію) «єврейської общини» чи
подібних їй організацій.
Відсутній в матеріалах справи і документ та Закон України, на підставі
якого іноземець, громадянин Ізраїлю Й.І.Вольф мав би право представляти
інтереси будь-якої общини, в т. ч. і єврейської, навіть якби така єврейська
община і існувала.
Й.І.Вольф подавав, а працівники
прокуратури прийняли від нього заяву про злочин проти мене нібито на праві представництва,
як керівник іудейської релігійної
громади та єврейської громади м.Херсона.
Але, всупереч вимогам законів
України, ні на етапі порушення кримінальної справи № 500100-09, ні в ході
досудового слідства, ні під час судового розгляду справи № 1-988/10, прокурори,
слідчі та суддя Зубов О.С. у протизаконний спосіб не бажають звертати увагу на
те, що іноземець Й.І.Вольф не
мав підстав діяти по праву представництва чиїхось інтересів, зокрема
членів іудейської релігійної громади м. Херсона та єврейської общини м.Херсона
з таких причин. А особисті права Й.І.Вольфа теж мною не були порушені, що також
не дає йому підстав подати заяву про злочин щодо мене.
По-перше, самої єврейської общини в м.Херсоні не
існує, так як вона ніяким чином не формалізована, і в силу цього ніхто
від цієї неіснуючої громади ніякими повноваженнями, в т. ч. й правом
представництва Й,І.Вольфа не наділяв. На території України немає також ні єврейського народу,
єврейської нації чи єврейської спільноти (окрім відповідних установ та
організацій, зареєстрованих на підставі Закону). Згідно Конституції України в
Україні є лише Український народ – громадяни України всіх національностей
(Преамбула Конституції).
По-друге, право представництва відповідних організацій,
в т.ч. й за законом, повинно
базуватися на праві очолювати такі організації.
У випадку незаконно порушеної та
провадженої проти мене кримінальної справи, з ініціативи Й.І.Вольфа, права представництва не може
бути, так як він, як іноземний громадянин, відповідно до чинного
законодавства України, не
має права очолювати, ні іудейську релігійну організацію, ні так звану неіснуючу
«єврейську общину м.Херсона».
Зазначені дві заяви І.Вольфа про
порушення кримінальної справи підписані ним, як Головою Херсонської іудейської
релігійної громади «ХАБАД», від імені «єврейської общини м. Херсона» та равіном
міста Херсона, по змісту є ідентичними. В силу нижче викладених положень
законодавства України громадянин Ізраїлю Й.І.Вольф не має права в Україні бути рабіном, як керівником
релігійної громади. Це також свідчить про нелегітимність підписання ним
двох Заяв, які були допущені в якості приводу і підстави для порушення
кримінальної справи проти мене, бо я не наніс шкоди тим суб’єктам, яких не існує!
Такі факти порушень свідчать про
підвищену особисту зацікавленість саме пана Й.І.Вольфа. як іудея, у
переслідуванні мене – С.Кириченка, як християнина та неєврея. Згідно
законодавства України очолювати
громадські та релігійні організації в Україні мають право виключно громадяни
України. А іноземець І.Вольф є громадянином Ізраїлю, про що записано в
протоколах допиту Й.І.Вольфа, як свідка.
Вкрай важливим буде звернути
увагу суду на кричущість проблеми припинення незаконної діяльності іноземних
громадян (громадян Ізраїлю та інших), в т. ч. Й.І.Вольфа, щодо очолення ними
іудейських релігійних громад «Хабад» на території України, обмеживши їх права
лише в межах ст.24 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та
релігійні організації».
Є обґрунтовані підстави вважити,
що рабини іудейських релігійних організацій «ХАБАД» міст та областей і члени їх
сімей, в т. ч. й рабин м.Херсона і області – Й.І.Вольф, здійснюють на території України не тільки релігійну, але й
розвідувальну, комерційну, судову та інші форми організаційно-розпорядчої і
організованої злочинної діяльності переважно у латентних (прихованих) формах.
При цьому, відповідно до
вимог статті 24 Закону України від 23.04.1991
№ 987-XII «Про свободу
совісті та релігійні організації»: «Священнослужителі, релігійні проповідники,
наставники, інші представники зарубіжних
організацій, які є іноземними
громадянами і тимчасово перебувають в Україні, - можуть займатися проповідуванням релігійних віровчень, виконанням релігійних
обрядів чи іншою канонічною діяльністю» і лише в тих релігійних організаціях,
за запрошенням яких вони прибули, і за офіційним погодженням з державним
органом, який здійснив реєстрацію статуту відповідної організації.
Але рабини, як іноземні громадяни, громадяни
Ізраїлю, в т. ч. рабин м. Херсона Й.І.Вольф, фактично незаконно займаються
громадською та політичною діяльністю на території України. Доказом цьому є
той факт, що рабини майже усіх областей України та значної кількості міст
України очолюють іудейські
релігійні громади «Хабад», не будучи громадянами України, про що свідчать
численні документи за їх підписами в різні органи, установи та організації на
бланках зазначених організацій.
Окрім цього,
іноземні громадяни, громадяни Ізраїлю – рабини, в т. ч. й Й.І.Вольф, також
представляються в державних органах, як керівники єврейських громад населених пунктів. Ця обставина
також є грубим порушенням вимог статті 19 Конституції України щодо
бездіяльності контролюючих органів, які зобов’язані своєчасно припиняти
незаконну діяльність іноземних громадян на території України. Відповідно до вимог ст. 36
Конституції України та статті 1 і статті 34 Закону України від 16.06.1992 №460-XII «Про об’єднання громадян» тільки громадяни України мають право
очолювати громадські організації та об’єднання громадян на території України.
Зазначена вище обставина
тільки підсилює міжетнічне та
міжнаціональне протистояння в Україні, яке постійно провокують вищезгадані
рабини-іноземці, в т. ч. й іноземець І.Вольф. Внаслідок цього спостерігається
подальша ескалація напруженості в українському суспільстві, пов’язана із
роздмухуванням ізраїльськими рабинами національної нерівності та зневаги до так
званих «гойських націй», аж до рівня національної ворожнечі та можливості
провокації громадянської війни на території України.
При здійсненні досудового слідства
без моєї участі, слідчі по справі не ознайомили мене із заявами Й.І.Вольфа і не
запропонували надати пояснення з приводу змісту цих заяв, що позбавило мене
конституційного права на захист, а також позбавило слідство об’єктивності і
неупередженості. У разі забезпечення мені своєчасного надання пояснень на
зазначені заяви Й.І.Вольфа, я б мав можливість звернути увагу слідства на обставини, які не відповідають
дійсності та є завідомо неправдивим повідомленням і неправдивим показанням з
боку іноземця Й.І.Вольфа про вчинення мною злочину. А такі дії
Й.І.Вольфа вже підпадають під ознаки злочинів, передбачених ст.383 (завідомо
неправдиве повідомлення про вчинення злочину) та ст.384 (завідомо неправдиве
показання) КК України. У своїх «заявах про порушення кримінальної справи»
Й,І.Вольф свідчив неправдиво, спотворивши зміст і форму написаних мною фраз у
газетних статтях та виступах на радіо. За такі незаконні дії встановлено
кримінальну відповідальність, до якої Й,І.Вольфа не притягається. Також йому не
було і відмовлено в порушенні кримінальної справи проти мене. Навпаки, за
брехливими заявами Й,І.Вольфа було не тільки порушено кримінальну справу проти
мене, а мене ще й незаконно притягують до кримінальної відповідальності.
Саме цей недолік викрився в ході
судового слідства, коли суд одержав фактичні дані, які явно потребують
перевірки і уточнення у порядку ст.315-1 КПК України. Хоча я своєчасно, ще до
початку розгляду кримінальної справи судом, подавав обґрунтовану заяву про
направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Але суддя Зубов
О.С. безпідставно не задовольнив моє клопотання про це.
На
підставі наведеного, зважаючи на те, що приводом і підставою для порушення
17.08.2009 р. кримінальної справи по факту, а потім і проти мене за ч.1 ст.161
КК України є дві заяви та пояснення представника іудейської релігійної громади
«ХАБАД», саме громадянина Ізраїлю Йосипа Іцхака Вольфа, керуючись ст.315-1 КПК
України, перед судовим засіданням я подав до канцелярії Суворовського районного
суду м.Херсона клопотання щодо перевірки і уточнення
фактичних даних, одержаних (у формі заяв
Й.І.Вольфа) у ході судового слідства (в порядку статті 315-1 КПК України),
а в ході судового засідання 11.01.2012 р. просив особисто головуючого у справі
суддю Суворовського районного суду м.Херсона Зубова Олександра Сергійовича
- мотивованою
постановою доручити органу, який проводив розслідування – прокуратурі
м.Херсона, виконати слідчі дії по належному дослідженню змісту «заяв про
порушення кримінальної справи» іноземного громадянина Й.І.Вольфа, проведенню
його допитів, вивченню матеріалів, на які І.Вольф посилався у своїй заяві, але
які не були від нього витребувані і не досліджені, та очних ставок між
І.Вольфом та мною - підсудним С.Кириченко. Зазначені слідчі дії необхідно провести
для з’ясування підтвердження або спростування наявності тих дій С.Кириченка
(конкретних цитат із висловлювань в газеті, на радіо), на які посилався
Й.І.Вольф з метою оцінки точності відтворених частин текстів та наявності або
відсутності складу злочину в тих діях С.Кириченка, на які посилався у своїй
заяві І.Вольф. Зазначене Клопотання за своїм змістом та суттю є фактично Заявою
про інші, окрім наркоторгівлі, злочини Й.І.Вольфа (за ознаками ст. ст.383, 384
КК України)
Але всупереч цим вимогам суддя
Зубов О.С. незаконно відмовив мені в задоволенні клопотання
щодо перевірки і уточнення фактичних
даних, одержаних (у формі заяв Й.І.Вольфа) у ході судового
слідства, навіть не оформивши таку відмову своїм письмовим
рішенням, що є порушенням вимог ст.315-1КПК України та ч.2 ст.19 Конституції
України, бо суддя Зубов О.С., як посадова особа органу державної влади, не діяв
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України. Внаслідок цього суддя Зубов О.С. не здійснив дії по організації
перевірки тих фактів, які свідчать про здійснення іноземним громадянином
Й.І.Вольфом злочинних дій: завідомо неправдивого повідомлення про вчинення мною
злочину та завідомо неправдивих показань проти мене.
Такі незаконні дії судді Зубова О.С.
(бездіяльність) наносять шкоду сфері права і охоронюваних інтересів держави. І
саме бездіяльність судді Зубова О.С. вимусила мене повторно звернутися із
заявою про злочини вже на Ваше ім’я, пане Генеральний
прокурор, і з цього питання.
3. Третє питання. При розгляді поданих мною Заяви про злочин від
11.01.2012 р. та Клопотання щодо перевірки і
уточнення фактичних даних, одержаних у
ході судового слідства від 11.01.2012 р., суддею
Суворовського районного суду м. Херсона Зубовим О.С. було допущено такі дії (бездіяльність),
що підпадають під ознаки злочину, за яке встановлено відповідальність за ст. 364 КК України (Зловживання
владою або службовим становищем).
Суддя Зубов О.С. незаконно,
всупереч вимог ст.97 КПК України, відмовив мені в прийнятті Заяви про злочин
від 11.01.2012 р., в якій містилося повідомлення про причетність Й.І.Вольфа до
наркоторгівлі.
Суддя Зубов О.С. необґрунтовано,
всупереч ст.315-1 КПК України, не задовольнив Клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового
слідства від 11.01.2012 р. щодо заяв Й,І.Вольфа «про порушення
кримінальної справи» проти мене.
На підставі
наведеного вище, керуючись ст.ст.94, 97 КПК України,
ЗАЯВЛЯЮ ПРО ТАКІ ЗЛОЧИНИ:
1) З БОКУ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА Йосипа
Іцхака Вольфа, який на сьогодні видає себе за рабина м. Херсона та
Херсонської області, про скоєння ним дій, які підпадають під ознаки такого
злочину, як контрабанда наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів
чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто
їх переміщення через митний
кордон України поза
митним контролем або з приховуванням від митного контролю, за ст.305 КК
України («Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи
прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів»);
2) З БОКУ ТОГО Ж ТАКИ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА
Йосипа Іцхака Вольфа, про скоєння ним дій, які підпадають під
ознаки таких злочинів, як завідомо неправдиве повідомлення прокурору, слідчому
про вчинення мною злочину (за ст.383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про
вчинення злочину) та завідомо неправдиве показання свідка проти мене під час
досудового слідства ст.384 КК України (завідомо неправдиве показання);
3) З БОКУ СУДДІ СУВОРОВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ м.ХЕРСОНА
ЗУБОВА ОЛЕКСАНДРА СЕРГІЙОВИЧА, про скоєння ним дій, які підпадають під ознаки такого
злочину, як умисне, з корисливих мотивів чи в
інших особистих інтересах
або в інтересах третіх осіб
використання службовою особою
влади чи службового становища
всупереч інтересам служби, якщо воно
завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян
або державним чи
громадським інтересам за ст.364 КК України («Зловживання владою або службовим становищем»), коли він не
виконав вимог ст.97 КПК України, не прийнявши подану мною Заяву про злочин та
відмовивши в задоволенні фактично іншої заяви про злочин у вигляді Клопотання в
порядку ст.315-1 КПК України від 11.01.2012 р..
П р о ш у прийняти цю Заяву про злочини з боку
іноземного громадянина Й.І.Вольфа та судді Суворовського районного суду
м.Херсона Зубова О.С. і витребувати матеріали кримінальної справи за ч.1
ст.161 КК України, незаконно порушеної проти мене, і яка перебуває у
провадженні судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С. з тим,
щоб
- здійснити дії по
сприянню припиненню можливої злочинної діяльності Й.І.Вольфа та організації
прокурорської перевірки тих фактів, які свідчать про причетність Й.І.Вольфа до
злочинної діяльності – поширенню наркотиків в Україні та світі.
- здійснити дії по
організації прокурорської перевірки тих фактів, які свідчать про здійснення
іноземним громадянином Й.І.Вольфом злочинних дій: завідомо неправдивого
повідомлення про вчинення мною, громадянином України – Кириченко С.О., злочину та завідомо неправдивих показань проти
мене.
- здійснити перевірку
матеріалів кримінальної справи № 1-988/10 за ч.1 ст.161 КК України, провадження
по якій здійснює суддя Зубов О.С., і в яких містяться докази вчинення суддею
Зубовим О.С. дій, що містять ознаки злочину за ст.364 КК України.
Як громадянин України, я вправі
розраховувати на те, щоб моя держава захищала мене від порушень моїх прав з
боку іноземного громадянина Й.І.Вольфа та посадових осіб державних органів
України, які діють в інтересах іноземця Й.І.Вольфа.
Докази усіх вище наведених
злочинів містяться в матеріалах кримінальної справи № 1-988/10, яка перебуває у
провадженні судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С., а також
можуть бути частково надані мною.
Додаток: 1) матеріал з Інтернету «Хабад Любавич развивает наркобизнес – для чего?»
- на 4 арк.; 2) Фотокопія Заяви про
злочин (в порядку статей 94, 97 КПК України) від 11.01.2012 р. – на 1 арк.; 3)
Фотокопія Клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у
ході судового слідства (в порядку статті 315-1 КПК України) – на 2 арк.
С.О.Кириченко
«16» січня 2012 р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий