Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи

Немає щастя без свободи, 

свободи - без самоврядування, 

самоврядування - без конституційності, 

конституційності - без моралі, 

й кожного з цих великих благ - без сталості і ладу.

Клінтон Росистор. 

            Сьогодні в Херсонському  національному технічному університеті проходило пленарне засідання І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи". На меті стало обговорення проблем, пов'язаних з перспективним реформуванням системи місцевого самоврядування. 

     З привітанням до учасників конференції звернулись  Юрій Миколайович Бардачов - ректор ХНТУ, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Віктор Григорович Пелих - голова Херсонської обласної ради, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України та інші. 

З доповідями перед учасниками конференції виступили:

Сергій Григорович Саханенко - професор кафедри державного управління і місцевого самоврядування Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, доктор наук з державного управління, доцент  "Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування: шляхи підвищення ефективності"

Валентина Василівна Мамонтова -   професор кафедри регіонального  управління і місцевого самоврядування Харківського  регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, доктор наук з державного управління, професор "Особливості місцевого самоврядування в Україні: сучасні реалії та перспективи";

Тетяна Миколаївна Безверхнюк - завідувач кафедри управління проектами Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, доктор наук з державного управління, доцент "Проблеми ресурсного забезпечення місцевої влади"

 Анастасія Іванівна Некряч - перший проректор Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон), доктор політичних наук, доцент  "Нова матриця, або Перезавантаження місцевої влади"
та інші науковці
Наслідком першого дня роботи конференції стали рекомендації до державної політики щодо місцевого самоврядування.
Наступними днями учасники конференції будуть брати участь в урочистостях з нагоди першого випуску магістрів державної служби Херсонського національного технічного унуверситету та посвячення в слухачі магістратури державного управління Херсонського національного технічного університету.

Рекомендації

І Всеукраїнської науково-практичної конференції

"Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи".

           Обговоривши існуючий стан у сфері державної політики щодо місцевого самоврядування, функціонування органів місцевого самоврядування, а також сучасні механізми реформування представницьких органів влади, учасники конференції дійшли таких висновків:

        Сучасний етап розвитку місцевого самоврядування в Україні не може не викликати обгрунтованої тривоги. В останні роки з'явилася навіть тенденція відкату на шляху практичного формування повноцінного місцевого самоврядування як процесу, що організовується і спрямовується державою. Попри декларативну підтримку місцевого самоврядування, органами державної влади було ухвалено низку рішень, що призводили до дальшого звуження прав і можливостей місцевого самоврядування. На жаль, сприятливі умови, що були склалися з прийняттям Конституції України (1996) та Закону "Про місцеве самоврядування" (1997), державою не було використано для реального впровадження нової демократичної системи управління на місцях. Насамперед не було реалізовано конституційні положення щодо матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування, гарантій його самостійності.
          Не знайшли підтримки у Верховній Раді України, а, отже, й не набули свого реального втілення розроблені свого часу членами робочої групи, утвореної згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 року №17671/611-05 законопроекти "Про територіальний устрій України", "Про місцеве самоврядування громади", "Про місцеве самоврядування району", "Про місцеве самоврядування області", "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Залишається проектом Концепція реформи адміністративно - територіального устрою, розроблена Міністерством регіонального розвитку та будівництва України ще 2008 року.
          Для вирішення цих та інших нагальних проблем місцевого самоврядування на сьогодні по суті відсутня цілісна державна політика його розвитку. Затверджена свого часу Указом Президента України від 22 липня 1998 року за №810/98 Концепція адміністративної реформи, укази Президента України "Про концепцію державної регіональної політики" від 25 травня 2001 року №341/2001 та "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" від 30 серпня 2001 року №749/2001, звичайно, не охоплюють багатьох питань, спрямованих на створення умов для реалізації конституційних положень місцевого самоврядування, соціально-економічного розвитку самоврядних територій, формування інститутів громадянського суспільства.
          Проголошений новосформованою владою - Президентом України, Кабінетом Міністрів України курс на здійснення перетворення, в центрі уваги яких є громадянин, спонукає до проведення м асштабної реформи місцевого самоврядування. Для забезпечення ефективності, послідовності реформ слід сформувати нову демократичну муніципальну ідеологію в Україні, яка має відповідати головним принципам Європейської хартії місцевого самоврядування, а також бути максимально наближеною та орієнтованою на загальновизнані європейські стандарти.
           На підставі обговорень та практичних висновків, зроблених під час конференції, учасники запропонували здійснити низку невідкладних кроків на шляху до формування нової демократичної ідеології розвитку місцевого самоврядування, а також законодавчого забезпечення структурних реформ місцевого самоврядування в Україні, зокрема:
1.   Щодо зміцнення конституційно - правових засад місцевого самоврядування.

• ухвалити зміни до Конституції України, які б гарантували повсюдність місцевого самоврядування та повертали б обласним і районним радам право утворювати власні виконавчі органи;
• прийняти пакет нових базових законів про місцеве самоврядування та органи державної виконавчої влади;
• ухвалити новий Податковий кодекс, що разом з Бюджетним кодексом, який набуває чинності з 1 січня 2011 року, створюватиме належні гарантії фінансової спроможності органів місцевого самоврядування.

          Така законотворча робота повинна вестись в режимі постійного діалогу між Верховною Радою, Урядом та асоціаціями органів місцевого самоврядування, з урахуванням думки органів місцевого самоврядування , для чого сьогодні, як відомо, є всі передумови. Саме тому слід продовжити обговорення зареєстрованих у Верховній Раді України проекту декларації "Про основні засади державної політики України щодо розвитку місцевого самоврядування " від 30 січня 2008 року №1457, законопроектів "Про територіальний устрій України" від 31 серпня 2010 року №7074 та "Про місцевий референдум" від 03 вересня 2010 року №7082 та ін. на рівні всіх рад та підтримати розгортання широкого муніципального руху, покликаного захищати права й інтереси місцевого самоврядування у вищих органах державної влади. Крім того, слід ще винести на розгляд Верховної Ради України нові редакції законів "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації".

2. Щодо формування визначення національної моделі місцевого самоврядування в Україні:

• створити механізм формування економічно та соціально ефективних територіальних громад на базі добровільного об'єднання сільських або міських поселень (шляхом стимулювання цього об'єднання, урахування думки та потреби населення в рамках різних моделей об'єднання);
• оперативно вирішити питання про межі територіалних громад у рамках запровадження принципу привселюдності місцевого самоврядування;
• оптимізувати схеми організації місцевого самоврядування (для окремих типів територіальних громад, зокрема, для великих міських агломерацій та малозаселених чи гірських територій);

3. Щодо взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування з структурами громадянського суспільства:

• запровадити договірні відносини на всіх рівнях взаємодії, зокрема, укладання угод про партнерство та співробітництво між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також підприємницькими структурами;
• запровадити механізм соціального замовлення на участь громадськості в розробці та реалізації соціально важливих програм на місцевому рівні та громадський моніторинг їх виконання;
• розширити права та підвищити відповідальність місцевих органів влади в плануванні сталого розвитку;
• запровадити прозорі механізми громадського контролю та аудиту на кожному рівні урядування;
• узгодити цілі та пріоритети в розвитку центру та регіонів. Забезпечити стабільність та передбачливість відносин між центральними та місцевими органами влади щодо планування місцевого розвитку. Відносини між центральними та місцевими органами влади повинні регулюватися законами, а не тимчасовими угодами.

4. Щодо реформування системи територіальної організації влади:

• удосконалити механізми формування представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування різних територіальних рівнів, оптимізувати їх структуру;
• переглянути статус депутата місцевої ради та статус голів громад;
• запровадити трирівневу територіальну систему управління - громада, район (місто-район), регіон (АРК, області, міста - регіони);
• відновити повноцінне місцеве самоврядування на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях, що, зокрема, передбачатиме створення виконавчих органів обласних, районних рад;
• здійснити чіткий розподіл повноважень та відповідальності між різними видами та територіальними рівнями публічної влади (по вертикалі), а також по горизонталі - між органами місцевого самоврядування громади, обласною, районною радою та її виконавчими органами;
• створити ефективні механізми захисту загальнодержавних, регіональних та державних інтересів на всіх територіальних рівнях організації публічної влади. Підвищити роль асоціацій та інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування в представництві і захисті прав та інтересів територіальних громад;
• забезпечити проведення негайного обстеження соціально-економічного, фінансового стану адміністративно-територіальних одиниць усіх рівнів. Скласти на його основі інвентарні списки адміністративних та соціальних послуг, що надаються в цих адміністративно-територіальних одиницях