 |
| Фото від Валентини Івановськи |
Цікава розмова відбулася вчора, 16 липня 2015 року, у Херсонській обласній бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Колишній голова Херсонської обласної адміністрації Борис Віталійович Сілєнков запросив до серйозної розмови про розвиток Херсонщини громадськість обласного центру.
Фахівець з економічних питань Б.Сілєнков обгрунтував своє бачення сьогодення та перспективи розбудови відносин в громаді на найближче майбутнє, виходячи із запланованих на 2015 рік виборів депутатів до місцевих рад.
Підкресливши свою тезу про те, що саме в періоди кризи та депресії мусять відбуватись реформи, Борис Віталійович розповів про своє бачення реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади.
Дякую Борису Віталійовичу за надану можливість поспілкуватись з ним та представниками громадськості, що були на зустрічі та долучились до обговорення важливих для всього суспільства питань.
Надалі - мої роздуми про почуте та висловлене.
Коротко - тези Б.Силєнкова, як я їх зрозуміла.
- Суспільству необхідне реформування відносин в системі державного и місцевого управління. Таке реформування необхідно розпочати на місцевому рівні.
- Керівник міста - міський голова мусить бути найманою особою, діяльність якої має визначатись статутом територіальної громади міста, зміни до якого мусять внести депутати міської ради.
- 20% від загального бюджету мусить залишатись в громаді.
- Виконавчий комітет територіальної громади м.Херсона має складатись переважно з представників громадськості. Загальна кількість громадських діячів у виконкомі має становити не менше 70%.
- Громадськість складається з громадських організацій, науковців, підприємців, посадовців, тощо.
Погоджуючись з Б.Сілєнковим щодо необхідності зміни системи управління суспільством, ставлю питання про те, хто та що має стати могутньою силою для здійснення таких змін.
Вочевидь це громада, яка для координації дій всієї спільноти як в межах населеного пункту, так і в межах країни має УТВОРЮВАТИ різноманітні центри управління, визначати їх функції (центрів управління громади - ЦУГ), надавати їм повноваження, визначати порядок контролю за діяльністю як самого ЦУГу, так і його посадовців, призначати порядок фінансування діяльності, підбору штатного розкладу, ротації працівників, припинення діяльності ЦУГ.
Саме про це йдеться мова в прийнятому депутатами ВРУ для народу України Основному законі:
Незалежність і самостійність України в її зовнішніх та внутрішніх справах, право здійснення верховної влади є невід’ємним правом народу, який проживає на території країни.
Народ здійснює свою владу безпосередньо шляхом утворення (заснування) органів і посад державної влади, місцевого самоврядування та надання цим органам і посадовцям функцій та повноважень.
На цій підставі можна заявити про те, що в органах державної влади і місцевого самоврядування немає жодної людини, яка має повноваження на виконання таких дій. Це підтверджують самі найвищі посадовці України - і президент, і ВРУ, і уряд. Детально дивіться тут.
Тобто починати реформи треба з ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВИХ ЗАСАД УПРАВЛІННЯ суспільством - безпосереднього народовладдя. Це коли кожний пересічний українець надає частку своїх власних повноважень по управлінню своєю часткою спільної сумісної власності УПОВНОВАЖЕНІЙ НИМ ОСОБІ.
Таке делегування власних повноважень оформлюється у вигляді довіренності, яка реєструється за місцем проживання довірителя та довіреної особи.
Таке оформлення документів дозволяє позбавити суспільство корупції та шахрайства. Згуртовані за місцем проживання довірені особи утворюють центр управління громадою - ЦУГ І рівня, який є базовим органом для локальної громади багатоквартирного будинку, вулиці, кварталу приватного сектору.
ЦУГ ІІ рівня утворюється довіреними особами ЦУГ І рівня відповідно до наданих їм повноважень в межах мікрорайону, району в місті, села. селища і складається їз довірених осіб ЦУГів І рівня.
Вважаю, що таким чином мусить будуватись вся система управління в Україні - починаючи з села ї закінчуючи державою.
Така точка зору є неприйнятною для більшості громадських організацій, які разом з різноманітними партійними осередками та блоками мають нагоду долучитись до доїдання величезного золотого батону спільної загальнонародної власності, що залишили нам у спадок наші пращури.
Чому я маю таку думку?
Тому, що на вчорашній зустрічі неодноразово лунали твердження про те, що у нас несвідомий народ, який не хоче голосувати за "обранців" по тих правилах, які встановлює для нас ВРУ та інші "народні обранці". Що саме громадськість має право встановлювати правила дерибану спільної сумісної власності територіальної громад, бо вона - активна. А одна з присутніх громадських діячів заявила, що "вона - народ".
І дивною виглядає теза Бориса Віталійовича про залучення саме активної громадської до роботи в виконавчому комітеті територіальної громади міста Херсона. Дійсно, такою громадськістю легше керувати, бо саме від "обраних" партій залежить фінансування з громадської скарбниці (бюджету) громадськості, що не звикла працювати з народом, а бере участь лише в розподілі спільного багатства громади.
За пропозиціями Б.Сіленкова всі громадські організації Херсона мають право брати участь в роботі виконавчого комітету громади. Навіть ті, які нараховують у своєму складі не більше однієї особи - засновника!
Проведемо прості розрахунки. Кожному члену територіальної громади належить невідокремлена частка спільної сумісної власності. Право розпорядження часткою спільної сумісної власності неповнолітньої дитини мають її батьки.
Територіальна громада м.Херсона нараховує 320 000 своїх членів. З яких право голосу на виборах має близько 260000 виборців.
За що мають голосувати виборці? Невже за те, щоб доручити невідомо кому РОЗПОРЯДЖУВАТИСЬ своєю часткою спільної сумісної власності територіальної громади?
Де це написано? В законі, прийнятому ВРУ.
Хочеться знову нагадати громадським діячам: закон не є суб'єктом права. Закон - це інструмент шахрайства з боку осіб, що домоглися "влади"
Тому народ і не ходить на вибори, бо не хоче навіть думати про те, що голосуючи на виборах він втрачає власне право розпоряджуватись СВОЇМ МАЙНОМ і передає це право шахраям, які вже простягли свої руки не тільки до загальнонародної власності, а й до приватної власності на землю, нерухомість, тощо.
Повернемось до розрахунків. Територіальна громада міста Херсона нараховує близько 170 громадських організацій, яким пропонують увійти до складу виконавчого комітету, що має виконувати рішення депутатів - партійців.
Вважаючи, що чисельність кожної ГО складає десь 3 (три) особи, отримуємо близько 500 осіб у Херсоні, що отримали якісь повноваження на виконання певних дій.
Вибачте, а чому ці люди мусять вирішувати питання про добробут жителів всього міста?
Пихаті громадські діячі не збираються йти на будь які стосунки зі своїми співмешканцями, тим паче звітувати перед ними про свою діяльність.
"Я не піду до народу, хай він іде до мене" - почула я від одного з активістів.
Поважаючи Бориса Віталійовича за його фах та пошук засобів виходу з кризи, що трапилася не тільки в Україні, а й усьому світі, хочу звернути його увагу на самоорганізацію громади за місцем проживання, про її можливості та перспективи.
Адже саме з самоорганізації за місцем проживання починалася діяльність у Новій Каховці міського голови Бориса Віталійовича Сілєнкова.
Територіальна громада м.Херсона зареєструвала свій перший ЦУГ і має код виду економічної діяльності "державне управління загального характеру".
Якби не супротив громадськості, територіальна громада міста мала б вже нову, легитимну систему управління громади.
Хто зна, може, на нашому прикладі вся Україна мала б можливість змінити на краще своє життя.
Ми бачимо світло в кінці тунелю і йдемо в тому напрямку.
Долучайтеся до нас. Разом ми швидше подолаємо кризу.
Готові до співпраці.
Лариса Щепьоткіна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий