Обгрунтування позиції щодо проекту ЗУ "Про громадські організації"

ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗИЦІЇ

щодо проекту Закону України "Про громадські організації".

голова ХМГО "Безпосереднє народовладдя" 
Л.В. Щепьоткіна

"У демократичному суспільстві має відбуватись повноцінне партнерство держави та недержавного сектора, створюючи сприятливі умови для розкриття громадського потенціалу й спрямування соціальної активності". (Витяг з пояснювальної записки. Міністр Олександр Лавринович).

1.      Терміни, що застосовуються при обґрунтуванні позиції:

Держава – апарат політичної влади в суспільстві;

Громада – група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т.ін.

Громадська організація – об'єднання громадян для задоволення та захисту спільних інтересів;

Країна – територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо;

Народ – населення держави, жителі країни. Форма національної та етнічної єдності;

Суспільство – сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ;

2.      Визначення поняття.

У демократичному суспільстві народ країни для задоволення та захисту своїх спільних інтересів створює різноманітні механізми та  об'єднання:

      механізм управління країною, створений народом країни (суспільством) для задоволення та захисту своїх спільних інтересів – держава та органи місцевого самоврядування;

      механізм виконання рішень суспільства – органи виконавчої влади;

      механізм захисту прав та свобод –  органи внутрішніх справ, судово – слідчі органи, прокуратуру тощо;

      тощо;

   

  громадські об'єднання та ради;

      політичні партії та блоки

      професійні об'єднання (корпорації);

      релігійні об'єднання;

      тощо;

      3. Обгрунтування позиції.  

Суттєва відмінність кожного механізму від громадського об'єднання полягає в неспроможності механізму приймати будь які рішення щодо управління процесами що відбуваються в суспільстві.

            Загальна теорія управління наголошує на існуванні керуючої дії суб’єкта управління (суспільство, народ, громада) на механізм управління (держава, органи влади).

            Керуюча дія суб’єкта полягає в визначенні таких функцій:

            -  мета створення механізму (завдання)

            -  визначення функцій роботи механізму;

            -  визначення методів контролю за роботою механізму;

            -  визначення кількості та якості осіб, придатних до управління роботою механізму.

            Суспільство/народ/ громада не аморфна маса, а об'єднання громадян на території свого проживання для створення ефективних умов суспільного життя.

            Саме  українське суспільство/народ/ громада має в своєму користуванні територію України, її природні ресурси, створює матеріально – технічні умови та духовно-культурні цінності   для утворення ефективних умов суспільного життя, виробляє механізми взаємодії між різними напрямками діяльності суспільства та визначає функції і повноваження створених механізмів. .

 

   Створення ефективного механізму управління країною в демократичному суспільстві повинно відбуватися шляхом:

   -  визначення мети (завдання), функцій та повноважень діяльності  механізму;

   -  обрання суспільством до виконання певних функцій окремих достойних осіб,  

   -  надання цим особам певних повноважень щодо виконання цих функцій,

   -  здійснення контролю за діяльністю обраних  осіб.

            Існуючий сьогодні механізм управління країною – держава та органи місцевого самоврядування, органи законодавчої та виконавчої влади, органи прокуратори,  судово – слідчі органи, тощо не мають функцій та повноважень, наданих суб’єктом управління – суспільством/ народом/ громадою щодо прийняття будь яких рішень.

       4.  Заключне слово

            Необхідною умовою створення бази для існування демократичного суспільства в  України є всенародне обговорення та прийняття Основного Закону України – Конституції. Всенародне  обговорення та прийняття Конституції мусить здійснюватись територіально – на території існуючої на сьогодні виборчої дільниці, шляхом проведення загальних зборів громадян за місцем свого проживання (на кшталт виборів), з веденням та затвердженням відповідного протоколу.

Дільнична комісія мусить складатись з громадян, що проживають на території  дільниці та мають право голосу.

Пропозиції щодо складу дільничних комісій мусять подавати об'єднання громадян за місцем проживання, діючі на території дільниці.

Немає сенсу проводити такі громадські зібрання в один день (на кшталт "всенародних" виборів). Достатньо оприлюднити  пропозиції проекту нової Конституції та визначити термін проведення обговорення. Організаційні питання можуть взяти на себе  громадські ради при територіальних адміністраціях,  мережі Громадянської Асамблеї України, тощо.

До тої пори, поки не буде прийнята всенародно нова Конституція України, механізм влади не може приймати ніяких рішень щодо керування суспільним життям.

Тому проект Закону України "Про громадські організації" ні в цілому, ні з поправками, що надійшли під час "громадського обговорення" не може бути прийнятий існуючим механізмом влади.

Це положення стосується і кожного законопроекту та закону, різноманітних постанов і директив,  що прийняті останнім часом існуючим механізмом влади, в тому числі і закону про вибори депутатів місцевих рад.