Загальні збори громадян за місцем проживання як вища форма управління громадою.

      Вищою формою управління громадянським суспільством України є загальні збори громадян за місцем проживання. Ця вища форма управління здійснюється сьогодні під час проведення виборів на всій території України, розподіленій рішеннями органів місцевого самоврядування на територіальні виборчі дільниці.
Але управляють проведенням зібрань за місцем проживання під час виборів сторонні особи, які безпосередньо впливають на результати таких зібрань та висловлення волі громадянина шляхом:

1. Складання недостовірних списків учасників загальних зборів/виборів, які проживають на території виборчої дільниці органами місцевого самоврядування: не включення громадян до списків, включення "мертвих душ" та осіб, що не проживають на території виборчої дільниці (території, на якій проводяться загальні збори громадян),  обмеження права участі у загальних зборах/виборах  шляхом видання законів і нормативних актів, які не допускають до участі у загальних зборах/виборах громадян, що не були включені до списків учасників зборів органами місцевого самоврядування при підготовці до проведення загальних зборів/ виборів за місцем проживання.
2. Маніпулювання вільним  волевиявленням громадян під час проведення загальних зборів/ виборів на території виборчої дільниці  шляхом видання законів України та нормативних актів, що забороняють громадянам, що проживають на території виборчої дільниці висловлювати свою волю щодо обрання представників своєї території  до органів управління громадою.

1. Маніпулювання результатами проведення загальних зборів/виборів громадян  за місцем проживання шляхом створення лічильної комісії для підрахунку голосів громадян з числа осіб, які не проживають за території виборчої дільниці.
2. Затвердження результатів загальних зборів/виборів  громадян за місцем проживання особами, що не проживають на території виборчої дільниці – територіальними виборчими комісіями, яких громада не обирала та не надавала їм щодо цього повноважень.
3. Надання особам, що були "обрані"  загальними зборами/виборами громадян за місцем проживання повноважень, які не були визначені та затверджені загальними зборами громадян за місцем проживання.   

Існуюча на цей час система  місцевого  врядування  зґвалтувала територіальні громади населених пунктів та відсторонила громаду від виконання первинних функцій та повноважень місцевого самоврядування по формуванню органів місцевого управління громадою, територією та ресурсами, здійснення контролю за діями обраних та можливості втручання громади в дії обраних в період між виборами.

Закон України "Про загальні збори за місцем проживання" мусить стати тим нормативним актом, що впроваджує систему здійснення територіальною громадою функцій та повноважень місцевого самоврядування в період між виборами, систему контролю за діями обраних, та механізм обрання та переобрання осіб, що втратили довіру громади.

Існуючі на цей час системи впливу територіальної громади на дії обраних органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб  є громіздкою та носить лише дорадчий характер.

Підготовка та проведення місцевого  референдуму, громадських слухань, місцевих  ініціатив, громадських обговорень тощо,  повністю залежить від доброї волі органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а результати цих заходів мають лише дорадчу силу і не впливають на результати діяльності органів місцевого самоврядування.

Впроваджуване законодавство повністю нівелює можливості громади навіть по делегуванню повноважень, бо посадовці впевнені, що суб’єктом права в Україні є закон, а не громада. А закони мають писати та впроваджувати лише "обрані", незалежно від того, кому, як і для чого громада передала свої повноваження.

               Тому закон України "Про загальні збори за місцем проживання" повинен стати тим законом, що встановлює правила безпосереднього народовладдя, гарантовані Конституцією України:  "Носієм суверенітету і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади  та  органи  місцевого самоврядування."

Тобто громада мусить організувати свою роботу так, щоб не бути залежною від органів місцевого самоврядування, а навпаки, створити умови для постійної взаємодії громади з обраними нею органами та посадовими особами. 

Тому громада сьогодні має скористатись  діями існуючих органів місцевого самоврядування по розподілу території населених пунктів і встановленню меж територій, які були здійснені для проведення останніх виборів – межами виборчих дільниць, обрати керівні органи локальних громад ( членів територіальної громади, що проживають на території виборчої дільниці) і надалі здійснювати постійну взаємодію між громадою і обраними органами через систему делегування конкретних повноважень, періодичну звітність та переобрання осіб, що втратили довіру громади. 

Механізм проведення загальних зборів та обрання посадових осіб до органів місцевого самоврядування достатньо визначений існуючим наразі Законом України "Про вибори", де регламентується і порядок складання і перевірки  списків виборців, складання  лічильних (виборчих) комісій тощо.

Втілення безпосереднього народовладдя на території населених пунктів через механізми закону України "Про загальні збори за місцем проживання" дозволить громаді здійснити основні положення Європейської Хартії місцевого самоврядування та додаткового протоколу до неї, основних положень Конституції України та інших законодавчих актів.

Ініціативними групами по розробці та втіленню основних ідей такого  проекту  Закону України "Про загальні збори за місцем проживання" мають стати ( і вже стають!) органи самоорганізації населення, мережі та асоціації органів самоорганізації,  громадських організацій, тощо. 

Проведенню загальних зборів за місцем проживання локальних громад мусить стати оголошення за 3 – 6 місяців порядку денного зборів та його обговорення:

1. Затвердження Статуту локальної громади "ХХХХ". Статутом  має бути визначено механізм контролю за здійсненням  повноважень обраних осіб, порядку звітування та порядку відклику обраних, що втратили довіру громади. 

2. Затвердження Договору доручення та переліку повноважень, які локальна громада делегує своєму представнику.

3. Обрання членів виконавчого комітету локальної громади.

4. Обрання члена виконавчого комітету територіальної громади, що мусить представляти інтереси громади в виконавчому комітеті територіальної громади. 

Впроваджуючи систему внутрішнього саморегулювання локальною громадою ( через Статут та механізми контролю і відклику) порядку керування, ми створюємо гнучку схему впливу локальної громади на дії обраних. Антигромадівскі дії обраних можуть терміново припинятись шляхом проведення загальних зборів/конференції локальної громади. А   виконком локальної громади швидко та ефективно може реагувати на всілякі негаразди, що трапляються на території локальної громади. 

Існуюча наразі система місцевого самоврядування паразитує на тілі територіальної громади, є гальмом розвитку територіальної громади в її боротьби за своє гарне майбуття, не дозволяє зберегти кошти та ресурси громади, тощо. 

Скасування існуючої системи обрання органів місцевого самоврядування та провадження нової, громадівської, незалежної від бажання "обраних" та "позвоночного" права дозволить створити ефективну гілку місцевого врядування. 

Обрання голови територіальної громади села, селища, міста з числа членів новоствореного за рішенням локальних громад виконавчого комітету, дозволить уникнути нездійсненної процедури референдуму, та інших НЕПРАЦЮЮЧИХ форм участі громади в місцевому самоврядуванні, які були нав’язані громаді з метою гри в локальну демократію. 

Керівні органи локальних громад  можуть надавати дозвіл на утворення органів самоорганізації населення на своїй території а також створювати асоціації локальних громад для спільного управління територією населеного пункту та регіону за правилами, закладеними в Статут локальної громади та в нові Статути територіальних громад населених пунктів. 

Локальні громади мають обирати своїх представників до виконавчого комітету територіальної громади для здійснення управління територіальною громадою, її територією та ресурсами. 

Керівний орган територіальної громади не може здійснювати розпорядження територією та ресурсами локальної громади без погодження з локальною громадою через проведення загальних зборів/конференції членів локальної громади та затвердження результатів загальних зборів керівним органом локальної громади. 

Керівні органи територіальних громад  будуть дієвими та мобільними завдяки постійній взаємодії керівних органів локальних громад з громадою безпосередньо та з своїми представниками в органі управління територіальною громадою. 

Лариса Щепьоткіна, 

голова комітету з питань розвитку місцевого самоврядування 

та самоорганізації населення Громадської ради 

при Херсонській обласній державній адміністрації.