Тараc Шевченкo "І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє" (1845). Уривок....Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.







