ВНИМАНИЕ

Материалы публикуемые в блоге это интернет обзор местных и зарубежных средств массовой информации.
Все статьи и видео представлены для ознакомления, анализа и обсуждения.
Мнение администрации блога и Ваше мнение, могут частично или полностью не совпадать с мнениями авторов публикаций.

среда, 1 марта 2017 г.

П О В І Д О М Л Е Н Н Я ПРО ВІДСУТНІСТЬ СТАТУСУ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ У ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ.

ТО ХТО Ж ВІН ТАКИЙ, ВЛАСНИК УКРАЇНИ?

   

 ДЕКЛАРАЦІЯ про державний суверенітет України N 55-XII від 16 липня 1990 року Верховної Ради Української РСР, п.1 , 3 .6 та 7 розділу VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ встановлює, що: 
   “Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян. 
   Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території Української РСР, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів”. 
   Декларація є основою для нової Конституції, законів України ...” Відповідно до того, що відповідно до глави 2 "Економічна система" ст. 10 та ст. 11 Конституції Української РСР, що діяла на момент прийняття ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України було встановлено, що:
   Стаття 10. Основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. 
   Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань. 
Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження”. 
Стаття 11. Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. 
  У виключній власності держави ( загальнонародній власності ) є: земля, її надра, води, ліси. Державі ( народу України) належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави”. 
   Згідно з частиною 9 закону України УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР було припинено дію глави 2 "Економічна система" і було встановлено, що “9. Припинити дію глави 2 "Економічна система", глави 16 "Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР" і глави 17 "Державний бюджет Української РСР до прийняття нової Конституції Української РСР".
   
А з 13.07.1996 року - дня вступу в законну силу Конституції України загальнонародна власність громадян Української РСР перейшла до власності Українського народу — громадян України всіх національностей та власності територіальних громад - жителів сіл, селищ, міст, районів у містах :
- українського народу на 24.08.1991 року на “ землю ( основне національне багатство ), її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу ( ст.13 та 14 Конституції України) ”;
- територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах на “ рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, що є в комунальній власності ( ст.142 та 143 Конституції).-
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України ... з ПОСТАНОВИ Верховної Ради України 26 червня 1992 року N 2503-XII 
"Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу ВЛАСНИКА ... України". 
   Отже кожен громадянин України є, по-перше, власником 1/46- мільйонної частки у власності Українського народу, Держави , а по-друге, як член територіальної громади, на території якої він проживає, власником 1/N- нної частки територіальної громади , а взагалі, власником національного багатства (загальнонародної власності) держави Україна. 
   І тому логічним є те, що платниками податків є підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території України та вони ж вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, так як ці юридичні особи на відміну від громадян України не є власниками ні держави, ні територіальних громад згідно ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України N 55-XII від 16 липня 1990 року та ст.13 ;14 ст.142 та 143 Конституції України.
   Тому відповідно до того, що за частиною 2 Статті 8. Конституції України “Норми Конституції України є нормами прямої дії”, і тому для кожного громадянина частиною 2 статті 67 Конституцією України передбачено прямий обов'язок щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. 
   Виходячи із пунктів 6 та 7 розділу VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України N 55-XII від 16 липня 1990 року,що платниками податків до місцевих бюджетів є підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території Української РСР та вони ж вносять в плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень. 
06 травня 2014 на підставі моєї заяви до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області з мене було знято ідентифікаційний номер, тобто індивідуальний податковий номер, про що була зроблена відмітка у моєму паспорті (копія 1). Таким чином, з 06.05.2014р. я, як громадянин-власник України не є платником податків.
   На підставі вищезазначеного, керуючись ДЕКЛАРАЦІЄЮ про державний суверенітет України N 55-XII від 16 липня 1990 року та ст.13 ;14 ст.142, 143 Конституції України,
ВИМАГАЮ:
1. Провести заходи та повернути мені кошти, відраховані юридичний особі з ідентифікаційним кодом юридичної особи 39890913 - - Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі ГУ Міндоходів у Луганській області або Станично-Луганської об’єднана державна податкова інспекції ГУ ДФС у Луганській області, у вигляді податків з моєї заробітної плати, починаючи з дати 06.05.2014 – з дати зняття з мене індивідуального податкового номеру.

Додаток: 
1. Копія сторінок паспорту – 1(один) лист.
“_____”__________ 2017 р. Громадянин України Бондаренко О.Д.

Опублікував: Дмитро Скобліков

Комментариев нет:

Отправить комментарий