ВНИМАНИЕ

Материалы публикуемые в блоге это интернет обзор местных и зарубежных средств массовой информации.
Все статьи и видео представлены для ознакомления, анализа и обсуждения.
Мнение администрации блога и Ваше мнение, могут частично или полностью не совпадать с мнениями авторов публикаций.

вторник, 30 августа 2016 г.

Доступ до інформації про місцеве самоврядування

ХОЧЕШ ЖИТИ У ЦИВІЛІЗОВАНОМУ ПРОСТОРІ - ЧИТАЙ, АНАЛІЗУЙ ТА ДІЙ


Які закони регулюють діяльність місцевої влади
У процесі своєї діяльності органи місцевого самоврядування, як і будь-яка інша влада, виробляють велику кількість інформації. Вона часто є підставою для подальшої діяльності органу або є її наслідком. У будь-якому випадку – саме інформація може дати відповіді на такі типові питання, які цікавлять журналіста, коли він хоче писати про події в тій чи іншій громаді:

·                  що відбувається в області/районі/місті/селі/селищі
·                  наскільки ці процеси законні
·                  чому вони відбуваються
·                  яких наслідків потрібно очікувати
·                  як використовуються спільні кошти/майно
·                  наскільки результативною є влада, які плани у неї
·                  яке ставлення територіальної громади до влади і т.п.
Однак, перш ніж знайти на них відповіді, потрібно знати – де? як? та що? – журналіст може отримати цю інформацію від влади, що іменується місцевим самоврядуванням.
У цьому розділі ми спробуємо розглянути основні органи, які створюють інформацію.
У першу чергу це стосується специфіки інформації, яку продукує кожен з цих органів, її змісту та форми. Окрім цього, ми окреслимо основні та найбільш дієві способи, як можна отримати цю інформацію. Зрештою, за кожною посадою у владі є конкретне прізвище та ім’я. Тому справедливо буде говорити, яку інформацію ми можемо отримати про конкретного чиновника чи політика з місцевої влади.
Почнемо з того, що охарактеризуємо владу, про яку будемо далі говорити. Це доволі специфічна влада – вона місцева. Більшість функцій та питань, якими опікується місцева влада, мають суто місцеве значення. Дія рішень органів місцевого самоврядування, обласних та районних державних адміністрацій поширюється виключно на територію, на якій місцева влада проводить свою діяльність.
Органи місцевого самоврядування бувають такі: обласні, районні, міські, районні в містах (бувають в містах з районним поділом), об’єднані громади, селищні та сільські. Органи самоврядування в містах та селах називають «базовими», бо вони стосуються конкретних населених пунктів. Обласні та районні органи місцевого самоврядування мають інший характер, вони представляють спільні інтереси місцевих громад, що входять до району чи області.
Також для з’ясування інформації про справи в місцевій громаді, розуміння ситуації, яка склалася, варто пам’ятати, що всі сільради та селищні ради входять до складу районів або великих міст, а усі міста поділяються на міста з районним статусом та з обласним. Міста з районним статусом також входять до складу районів, а міста з обласним статусом мають рівні з районами права. Райони та міста з обласним статусом входять до складу областей.
Що важливо, як і будь-яка влада, органи місцевого самоврядування повинні діяти виключно керуючись законами та іншими нормативно-правовими актами, що мають вищу юридичну силу. Це є одним з основних принципів місцевого самоврядування, який зазначений  у ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: законності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.
Іншими словами, підставою для всіх дій органу місцевого самоврядування повинні бути конкретні закони та підзаконні акти, завдання яких – деталізувати дію закону. Саме тому, якщо взяти до рук будь-яке рішення органу місцевого самоврядування, на початку, в констатуючій частині, ви побачите перелік законів і статей, базуючись на яких, орган місцевого самоврядування приймає рішення.
Перелік законів, які регулюють діяльність органів місцевого самоврядування слід поділити на певні групи:
Безумовно, першим і основним документом, на який спирається місцеве самоврядування, є Конституція України. Тут визначено право на місцеве самоврядування, якому присвячено окремий XI розділ, що так і називається: Місцеве самоврядування.
Наступними важливими документами є два спеціальні закони «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад». Перший окреслює систему, в якій функціонує місцеве самоврядування в Україні, правовий статус, механіку взаємодії органів у ньому. Другий стосується депутатів місцевих рад. У ньому окреслені межі та гарантії діяльності депутата, зрештою, визначено його правовий статус. Тому цей закон є важливим для кожного з них. Звісно, він важливий і для журналіста, адже чітко окреслює, які обов’язки мають у депутати місцевих рад.
Далі ідуть нормативно-правові акти, що регулюють окремі сфери діяльності органу місцевого самоврядування. Наприклад, коли ми говоримо про прозорість діяльності та підзвітність, потрібно згадати Закон України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів». Обидва закони визначають умови та порядок забезпечення доступу до інформації, якою володіє орган місцевого самоврядування.
Коли міська влада планує розвиток міста, намагаючись ефективно та справедливо використовувати його територію, вона звертається до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Коли ж мова йде про кошти, якими володіє територіальна громада, і орган місцевого самоврядування хоче їх розподіляти, йому потрібно виходити з Бюджетного Кодексу України, який є основою для дій місцевого самоврядування у бюджетній сфері. Або органу місцевого самоврядування потрібно прийняти певні правила, за якими мають існувати суб’єкти господарювання, ті, які щось виробляють або реалізовують, наприклад, товари в межах громади. У такому разі важливим для прийняття рішення будеЗакон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». А ще громаді потрібні комфортні умови для людей, що в ній живуть. Для цього у своїй діяльності орган місцевого самоврядування повинен керуватись Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Зрештою, читаючи рішення чи розпорядження органів місцевого самоврядування, ви познайомитеся ще з десятком важливих законів, якими керується місцева влада у своїй діяльності.
Окремо потрібно згадати про нормативно-правові акти, які ухвалює місцева влада, і які стають так само обов’язковими для неї та членів територіальної громади,  як і Законодавство України.
У першу чергу це Статут територіальної громади міста. Його можна порівняти з місцевою конституцією, тому що в ньому закладені засадничі принципи взаємного існування місцевої влади та членів територіальної громади, механізми участі останніх у прийнятті важливих для міста та його окремих територій рішень, наприклад, загальні збори громадян, місцева ініціатива, громадські слухання. Саме він визначає, як і в який спосіб громадськість може впливати на місцеву владу. Він також містить багато загальних норм, що не передбачають конкретних процедур. Через це Статут часто потребує конкретизації. Саме тому нерідко існують окремі документи, що регулюють процедури, які визначені Статутом. До прикладу, процедура проведення громадських слухань часто регулюється окремими положеннями, які прийняті міською радою.
Іншими важливими внутрішніми документами є регламенти. При цьому їх може бути декілька, наприклад, регламент ради та виконавчого комітету ради. Це перелік правил, за якими діють органи, яких стосується цей документ.

Чому журналісту важливо знати регламенти?
Тому що в ньому часто закладені способи отримання або втаємничення інформації, що існує в органі влади. Нерідко там описана процедура акредитації засобів масової інформації.
На жаль, у цих текстах мова йде про процедури, які сама ж влада часто ігнорує, відтак журналістові варто звертати на це увагу. Повідомлення про те, що рішення були прийняті з порушенням регламенту, ставить під сумнів їх легітимність. Нерідко регламент ставав підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування в судовому порядку, тому регламент важливий, як би до нього не ставились окремі політики чи чиновники.
Влада володіє великою кількістю інформації. При цьому надавати та оприлюднювати її є обов’язком місцевої влади. І цей обов’язок чітко відображений в законодавстві, зокрема, у статі 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: обов’язок розпорядників інформації (у даному випадку мова йде про орган місцевого самоврядування) надавати та оприлюднювати інформацію.
Що важливо, коли ми говоримо про доступ до інформації, якою володіє влада, ми повинні розуміти, що існують дві його форми: активна і пасивна.
Активна форма - це коли ми звертаємось до органу влади із запитом на публічну інформацію. Це передбачено ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тут немає значення, звертаємось ми особисто або від імені засобу масової інформації. Так само до активної форми можемо віднести особисте відвідування органу влади, щоб ознайомитись з інформацією, яка розміщена на інформаційному стенді, та опрацювати  її у спеціально відведеному для цього приміщенні; участь у засіданні постійної комісії ради, місцевої ради чи виконавчого комітету місцевої ради, або консультативно-дорадчого органу при управлінні, місцевій раді чи голові. Зрештою, відвідати громадські слухання з питання що стосується життя міста та ефективності діяльності влади; чи стати учасником публічного щорічного звіту голови перед територіальною громадою; звіту депутата місцевої ради про свою роботу перед виборцями округу.
Пасивною формою є отримання інформації з відкритих джерел, яка оприлюднена в офіційних друкованих виданнях; на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі інтернет, або єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Важливо з’ясувати, що законодавство зобов’язує місцеві ради оприлюднювати таку інформацію на своїх офіційних веб-сайтах. Про це зазначено в статі 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати інформацію у формі відкритих даних на своїх веб-сайтах.
Публічна інформація у формі відкритих даних  це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизовану обробку електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Органи місцевого самоврядування (як і інші розпорядники інформації) зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі з комерційною метою, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Іншими словами, це інформація у формі, яка суттєво спрощує роботу журналістів, адже її можна скачати з веб-ресурсів або отримати у відповідь на запит у форматах *.doc, *.pdf, *.xls. Єдина важлива умова – обов’язкове посилання на джерело.
Безумовно, не вся інформація може бути надана у формі відкритих даних. Однак, нижче буде перелік тієї інформації, яка, безумовно, має бути у цій формі.
Ознакою того, що це офіційний веб-сайт органу місцевого самоврядування може бути домен *.gov.ua. Це спеціальний домен державних установ та організацій, отримання якого є окремою спеціальною процедурою, через що говорити про неофіційність таких сторінок – даремне. Наприклад, Ужгородська міська рада має сторінку www.rada-uzhgorod.gov.ua, Львівська міська рада – www.lvivrada.gov.ua, Чернігівська міська рада – www.chernigiv-rada.gov.ua. Іншою ознакою того, що сторінка, з якою ви працюєте, справді належить органу місцевого самоврядування є згадка назви веб-сайту в регламенті місцевої ради, або інших прийнятих нею нормативно-правових документах. Зрештою, те що це офіційний веб-сайт можна з’ясувати, подавши запит на інформацію до органу місцевого самоврядування.
На веб-сайті місцевої ради оперативно розміщується інформація, яка дає чітке розуміння, чим займається місцева влада:
-        проекти рішень ради;
-        проекти рішень виконавчого комітету;
-        проекти регуляторних актів та їх аналіз (наприклад, пропозиція нових тарифів з паркування або затвердження норм з вивезення сміття або визначення оплати проїзду в транспорті);
-        прийняті рішення ради та виконавчого комітету;
-        розпорядження міського голови;
-        висновки, рекомендації та протоколи постійних депутатських комісій;
-        протоколи засідань ради, виконкому;
-        плани проведення та порядок денний засідань ради, виконкому та комісій;
-        результати поіменних голосувань депутатів ради;
-        перелік земельних ділянок, які пропонуються для здійснення забудови;
-        інформація про вакансії, порядок та умови проходження конкурсів на них.
Також на веб-сторінці місцевої ради повинна бути така інформація:
-        інформація про структуру місцевої влади, місію, функції, повноваження, завдання, напрями діяльності та фінанси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);
-        звіт про використання бюджетних коштів, зокрема за окремими програмами;
-        усі звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
-        інформація про депутатів місцевої ради, членів виконавчого комітету ради;
-        статут територіальної громади, регламент ради, регламент виконкому;
-        перелік комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, адреси та телефони їхніх керівників, їхня фінансова звітність, реєстр боргових зобов’язань;
-        порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень органу місцевого самоврядування, його дій чи бездіяльності;
-        інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається органом влади (у тому числі перелік інформації із обмеженим доступом);
-        реєстр (перелік) наборів відкритих даних (повинен бути окремим розділом на веб-сторінці, з вміщенням усієї інформації у формі відкритих даних, якою володіє орган влади);
-        переліки адміністративних послуг, інформаційні картки послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання (наприклад, для отримання місця виносної торгівлі, чи погодження режиму роботи закладу, надання дозволу на рекламну акцію, розміщення вивісок, реєстрація та перереєстрація громадян в гуртожитках міста, надання дозволу на зрізання зелених насаджень та сухостоїв);
-        основні положення генпланів  та детальних планів територій (усі частини, включаючи текстову та графічну);
-        перелік об’єктів комунальної власності (рухоме і нерухоме майно, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади);
-        перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду);
-        перелік вільних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної власності, які можуть бути передані в користування;
-        відомості щодо розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (мова йде про малі архітектурні форми, так звані МАФи);
-        перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення;
-        перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, інформація про рекламні засоби;
-        перелік укладених договорів місцевою владою;
-        місцезнаходження органу влади, поштова адреса, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
-        загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
-        прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівництва та його заступників, а також керівників структурних підрозділів, основні функції структурних підрозділів;
-        розклад роботи та графік прийому громадян;
-        інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких можна представляти інтереси та впливати на діяльність місцевої влади (громадські слухання, місцева ініціатива та загальні збори громадян, якщо є положення та процедури, які регулюють їх проведення).
Оприлюднення вищезгаданої інформації регулюється ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 та ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Набір даних, що оприлюднюються може бути розширений у випадку високого суспільного інтересу (наприклад, за результатами опитування громадської думки) до таких даних чи високої частоти їх запитування.
Важливо! Інформація у формі відкритих даних також повинна розміщуватись та регулярно оновлюватись на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (www.data.gov.ua).
Така вимога ст. 5 та 10/1  Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тож у випадку, якщо орган місцевого самоврядування має незручний для користування чи пошуку інформації сайт, а то й взагалі його не має, всю інформацію у формі відкритих даних ми можемо знайти на цьому уніфікованому веб-порталі.
З досвіду спостереження за діяльністю органів місцевого самоврядування відомо, що вищезгадана інформація може бути відсутньою на веб-сторінках, або міститися  у різному обсязі. Тут все залежить від традицій місцевого самоврядування, рівня його відкритості, прозорості та підзвітності, історії розвитку місцевої демократії та сили інститутів громадянського суспільства, які діють у громаді та можуть значною мірою впливати на діяльність органу місцевого самоврядування. Це справді є рушійним фактором змін у практиці інформаційної роботи органу влади. В Україні маємо десятки прикладів успішних практик, де активна громадськість через адвокаційні кампанії, суди та тиск змінювала місцеві ради та їхню практику. Однак, для цього потрібно знати, що повинно бути розміщено на веб-сайті органу місцевого самоврядування середньостатистичного міста.
Інформація про місцевий бюджет, яку визначає ст. 28 Бюджетного Кодексу України, оприлюднюється згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» та забезпечується в доступі згідно Закону України «Про відкритість використання публічних коштів». Бюджету присвячено окремий розділ цього видання.
Апріорі публічною є інформація про витрачання публічних коштів з місцевого бюджету.
Термін «публічні кошти» встановлюється спеціальним Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», а у сфері органів місцевого самоврядування означає кошти місцевих бюджетів та кошти комунальних підприємств, у тому числі отримані від їхньої господарської діяльності. Також публічні кошти стосуються господарських товариств, у статутному капіталі яких комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків, їхніх дочірніх підприємств, а також підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднань таких підприємств.



Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №694 від 14 вересня 2015 року «Про затвердження Порядку адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів», розміщення цієї інформації відбувається на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (www.e-data.gov.ua) у вигляді наборів відкритих  даних. Це дає можливість відслідковувати рух коштів з місцевого бюджету по єдиному казначейському рахунку. Тож журналіст може легко встановити ким, скільки і на що було витрачено грошей.
Пошук можливий за розпорядниками або трансакціями. Є можливість встановлювати фільтри за областю, ЄДРПОУ платника чи одержувача, часовим проміжком.
Веб-портал забезпечує вільний доступ користувачів до інформації, у тому числі можливість анонімного перегляду (не потрібна ідентифікація користувача). Інформація про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку оприлюднюється у режимі реального часу та зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення.
Важливо! Відповідальність за неоприлюднену, недостовірну, неточну, неповну інформацію несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, підприємств. Іншими словами, пряму відповідальність в органі місцевого самоврядування нестиме його голова, а в комунальному підприємстві – його керівник.

Що цікавого можна дізнатись про голову ради
Однією з ключових посад на місцях є голова. У селах, селищах, містах та об’єднаних громадах голів ще в народі називають мерами. У районах та областях є також голови, вони очолюють ради. Їхні унікальні функції – управлінські, організаторські та представницькі. Від того, наскільки голова відкритий, підзвітній та прогресивний часто залежить розвиток села, селища, міста, району чи області; його співпраця з громадою; залучення інвестицій.
Зазвичай, на веб-сайті органу місцевого самоврядування є біографічна довідка про голову. Ця інформація часто розкриває його освіту, трудовий шлях, громадську діяльність. І чим більша громада, де він головує, тим більше це має значення. Адже погодьтесь, для розвитку, наприклад, міста та життєвого простору його жителів замало лише освіти та професіоналізму. Тут важлива любов до території та її жителів, певний локальний патріотизм і готовність присвячувати свій час, свій інтелектуальний потенціал покращенню соціального клімату міста, економічної спроможності, культурної привабливості. Участь голови у різних суспільно-політичних проектах, як ніщо інше демонструє його бажання змінювати життя довіреної йому території та людей, що на ній проживають.
Стаття 42 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» зобов’язує голову проводити особистий прийом громадян. Інформація про дні місяця, місце, час та способи реєстрації на прийом – повинна бути оприлюднена в приміщенні органу місцевого самоврядування та на його веб-сайті. Стаття 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вимагає наявності цієї інформації. Потрапити на прийом може і журналіст для того, щоб дізнатися, з чим саме до голови звертаються члени територіальної громади. А ще часто під час прийому міського голови присутні керівники окремих підрозділів виконавчого органу ради, які за підсумками спілкування з громадськістю одразу отримують від міського голови доручення. Так можна дізнатись не тільки про проблеми влади, а й про те, як вона на них реагує і що збирається робити, щоб їх вирішити.
Поширеною практикою на сайті органів місцевого самоврядування є публікація функціональних обов’язків голови та перелік його повноважень. Це дає змогу уявити спектр завдань, що стоять перед ним, та сприяє контролю і прозорості його діяльності (ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Важливою інформацією щодо голови є коло його радників, що входять у штат органу місцевого самоврядування (тобто є посадовими особами та отримують заробітну плату) чи знаходяться поза штатом (працюють на громадських засадах). Як правило, радники закріплені за окремими секторами діяльності, наприклад гуманітарний, з питань освіти, релігійних питань, інвестиції та зовнішньоекономічної діяльності і т. п. Поза штатом в голови може бути багато радників. Їхня думка  важлива для голови, томуспівпраця журналіста з радниками є доволі корисною справою, часто кориснішою, ніж із заступниками міського голови. Інформація про радників також часто розміщена на веб-сайтах органів місцевого самоврядування.
У межах повноважень голова видає розпорядження, які мають бути публічними як на етапі підготовки, так і після прийняття. У тому числі мова йде про кадрові призначення.
Стаття 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує оприлюднювати проекти розпоряджень за 20 робочих днів до дня прийняття  (крім внутрішньоорганізаційних);  та невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів після їх прийняття.
Варто звернути увагу, що окремими розпорядженнями голова скликає сесії ради та формує порядок денний засідання. За десять днів до пленарного засідання (не пізніше, а у виключних випадках – не пізніше ніж за день) документ повинен бути оприлюднений, із зазначенням дати, часу та місця.
Щороку, а точніше, не рідше одного разу на рік, голова повинен звітувати про роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, (ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Такі публічні звіти є дуже важливими, адже, окрім заслуховування інформації про роботу міського голови та підпорядкованих йому органів, у журналістів є можливість поставити запитання про діяльності органу місцевого самоврядування та його результати. Міський голова повинен буде дати відповіді в контексті звіту. Самі ж звіти бувають дуже розлогими та містять мало конкретики, через відсутність певного стандарту за формою та змістом. Однак участь у подібних заходах дозволить журналісту отримати додаткову, пропущену в звіті інформацію. Важливо, щоб звіти також ставали частиною інформації веб-сайту органу місцевого самоврядування.

Що та як приховують виконавчі органи
Кожна сільська, селищна, міська, а також рада об’єднаної громади формує виконком. Інформація про персональний склад виконавчого комітету важлива так само, як інформація про склад місцевої ради.
Адже це ще один колегіальний орган місцевого самоврядування, що приймає низку рішень у частині питань, віднесених законодавством до відання виконавчих органів влади. Низка проектів, що потрапляють на розгляд місцевої ради, попередньо проходять розгляд і затверджуються виконавчим комітетом, у тому числі проекти місцевого бюджету, цільових програм, соціально-економічного розвитку.
Тому інформація, хто є членом виконавчого комітету, їхні біографії, місце роботи так само становить суспільний інтерес та повинна розміщуватися на веб-сайті місцевої ради.
До слова, професійний рівень його членів – питання надзвичайно важливе. Адже виконавчий комітет ради, чи не єдиний колегіальний орган, який повинен формуватися, виходячи з цих критеріїв.
Однією з основних проблем кадрової політики органів місцевого самоврядування є непрозорість призначень на посади у виконавчих органах.
Зважаючи на те, що як будь-яка велика структура орган місцевого самоврядування час до часу залучає нових працівників на існуючі або новостворені посади, важливою є публічна інформація про всі вакантні посади в органі місцевого самоврядування та умови, на основі яких будуть проводити відбір претендентів. Стаття 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує такі відомості оприлюднювати.
Безумовно,  важливою інформацією для громадськості будуть копії протоколів засідань конкурсних комісій. Це дозволить зрозуміти, чому на вакантну посаду взято ту чи іншу особу, а також оцінити критерії, якими керувалась комісія, визначаючи професійність кандидата.
Важливою інформацією, що повинна знаходитись на веб-сайті органу місцевого самоврядування, є структура місцевої ради та її виконавчих органів разом з виконавчим комітетом. Важливо, щоб ця інформація супроводжувалась прізвищами, іменами та іменами по батькові конкретних людей, які входять у цю структуру, із зазначенням посад та робочих телефонів. Це дозволяє наочно зрозуміти, як функціонує орган місцевого самоврядування, та хто й за який напрямок відповідає в ньому. Така вимога ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
Окрім цього, виконавчі органи місцевих рад повинні систематично звітувати про хід і результати виконання прийнятих програм. Така вимога ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Звіти розглядаються місцевою радою і на їх основі рада приймає рішення. Саме тому ці звіти повинні бути доступними так само, як і інші рішення, що приймає рада. А для зручності користування – знаходитися на веб-сайті органу місцевого самоврядування знаходитись поруч із програмою в окремому розділі. Звіт дозволить з’ясувати зміст реалізованих заходів, терміни виконання, результати та фактичні витрати.
Згідно ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» усі працівники місцевої влади підзвітні та підконтрольні перед громадою. Вони повинні не менше як два рази на рік інформувати її про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету та інших питань місцевого значення.
Раніше розміщення інформації в інтернеті було факультативним, але тепер ведення власних веб-сайтів місцевими радами стало обов’язковим. Але якщо чогось на сайті немає, потрібно запитувати цю інформацію через інформаційні запити на публічну інформацію.
Інформація, що міститься у звітах, дозволяє зрозуміти, якою була бюджетна політика місцевої влади за звітний період, в якому стані знаходиться промисловість, малий бізнес, транспортна інфраструктура, комунальна власність, житлово-комунальне господарство, земельні відносини, енергоефективність, інвестиційний клімат, освіта, культура, охорона здоров’я, соціальний захист та багато інших галузей, які важливі в діяльності та які вважаються пріоритетними для місцевої влади.
Важливо! Програма соціально-економічного та культурного розвитку, так само як бюджет міста, може зазнавати змін у процесі реалізації. Тому важливо, щоб документ постійно оновлювався відповідно до змін, чи містив увесь перелік додатків. У багатьох органах місцевого самоврядування на веб-сайтах є окремий розділ, присвячений програмі соціально-економічного розвитку.

Де знайти цікаву інформацію про депутатів місцевих рад
На веб-сайті органу місцевого самоврядування повинна бути інформація про кожного депутата цієї місцевої ради.
Такою інформацією можуть бути його біографічні дані, постійне місце роботи, декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру, графік щомісячного прийому виборців із зазначенням часу та місця прийому. Особистий прийом є одним з небагатьох способів персонально поспілкуватися з депутатом місцевої ради, з’ясувати його позицію щодо окремих питань та його бачення розвитку міста.
Надзвичайно важливою інформацією є графік засідань постійних комісій ради, що передують її пленарному засіданню. Тут депутати розглядають проекти рішень з відповідним обговоренням.
Важливо! Засідання постійних комісій ради є відкритими для громадськості, однак, інформація щодо них часто не є публічною. Відвідувати засідання журналісту не тільки можна, але  й варто, адже це єдина зручна нагода детально з’ясувати суть проекту рішення, що буде розглядатись радою, почути мотивуючу частину його авторів, поставити їм питання, обговорити доцільність прийняття цього рішення. Під час пленарного засідання зробити це буде доволі важко.

Як правило, координує діяльність постійних комісій секретар ради за дорученням голови. Тож часто саме він володіє інформацією про час і місце засідання комісії. Відтак, таку інформацію варто запитувати безпосередньо в нього, а також вимагати її систематичного оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування. Зрештою, ця інформація становить суспільний інтерес, що накладає на орган місцевого самоврядування обов’язок з її публікування та оновлення. Тому численні органи місцевого самоврядування в Україні публікують її на своїх веб-сайтах.
Протоколи засідань постійних комісій ради повинні бути оприлюднені на веб-сайті органу місцевого самоврядування із зазначенням назви комісії, дати засідання та номеру протоколу. Цього вимагає ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Віднедавна до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» були внесені зміни, які зобов’язують раду приймати рішення відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, коли застосовується таємне голосування. Результати поіменного голосування підлягають оприлюдненню на веб-сайтах органів та надаються запитувачам у відповідь на інформаційні запити. Такі результати є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
Відтак, журналістам буде нескладно з’ясувати персональну позицію депутата щодо питання, яке розглядалось місцевою радою. Ця інформація є доволі цінною, адже вона дозволяє зрозуміти, чи виконує депутат обіцянки, дані під час виборчої кампанії виборця, і чи не розходяться його слова з його діями.
Таємним голосуванням обирається на посаду та звільняється з посади секретар ради; приймається рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови; обираються та звільняються з посади голова районної та обласної рад, його заступники та перший заступник (у випадку обласної ради); приймається рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації; вносяться до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Окремої уваги потребує бюджет міста. Документ, в якому зазначено, на які сфери місто витрачатиме кошти, щоб зробити своє життя стабільним та комфортним. Проект бюджету та прийнятий за підсумком розгляду документ, повинні бути оприлюднені на веб-сайті органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». У частині рад для цього призначений окремий розділ сайту. В ньому розміщені дохідна і видаткова частини бюджету з розмежуванням на основну частину, в якій передбачені поточні витрати (наприклад, виплата зарплат працівникам бюджетної сфери, утримання установ) і ту, яка демонструє  розвиток міста, створення або покращення інфраструктури. Протягом року до бюджету можуть вноситися зміни, тому дуже зручно, коли в доступі знаходиться оновлений документ або хоча б первинний документ з усіма додатками, прийнятими протягом року. Інформація повинна викладатись на веб-сайті у формі відкритих даних.
Щороку до 20 березня відбувається публічне представлення інформації про виконання місцевих бюджетів. Виключенням є бюджети сіл та селищ, публічне представлення яких визначається місцевою радою. Інформація про час і місце публічного представлення публікується разом з документом, що містить інформацію про виконання місцевого бюджету. Цього вимагає ст. 28 Бюджетного Кодексу України.
Важливими для територіальної громади та журналістів є текстові та графічні матеріали Генерального плану населеного пункту та матеріали детального плану території. Ці документи визначають принципові рішення розвитку населеного пункту, його перспективне планування, забудови, розвиток окремих територій. Вони дають чітке розуміння, як саме розвиватиметься найближчі десятиліття місто, що і в яких його частинах планується зводити та розвивати. Статті 17 та 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» говорять про публічність цих документів, доступ до яких не може бути обмеженим. Вони є загальнодоступними, тому інформація про них надається за запитом на інформацію та оприлюднюється на веб-сайті   органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних; на Єдиному державному веб-порталі відкритих  даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації та загальнодоступному місці. Ці проекти, як і будь-які проекти рішення ради, повинні бути оприлюднені за 20 робочих днів до дня розгляду з метою прийняття.

Як отримати офіційну інформацію про майно та фінанси місцевих політиків
Велику кількість інформації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру можна довідатися з декларацій осіб, що мають пряме відношення до органу місцевого самоврядування.
Ця інформація є корисною, адже завдяки їй ми можемо знати, які доходи в чиновника чи політика місцевого самоврядування та яким майном він разом із сім’єю володіє.
Інколи задекларована інформація не відповідає дійсності. Для прикладу, в декларації чиновник володіє авто марки SkodaFabia 2003 року випуску, однак щодня ми його бачимо на ToyotaPrado 2010 року випуску. Живе чиновник в приватному будинку на околиці міста. Google maps демонструє, що це ошатний великий будинок з басейном у дворі. Однак, у декларації чиновник зазначив, що володіє двокімнатною квартирою, загальною площею 84 метри квадратні.
Таким чином, ми можемо припустити, що чиновник умисно приховує реальне майно в декларації. При цьому, якщо з’ясувати офіційну заробітну плату, яку отримує чиновник органу місцевого самоврядування, можна прийти до висновку, що особа при помірних заробітках живе надто розкішно. Непоодинокі випадки, коли дорогі речі й відповідний стиль життя демонструють депутати місцевих  рад, що в своїх деклараціях називають себе безробітними.
Щоб пояснити, звідки в особи майно і як вона пояснює його наявність, існує декларація, в якій чиновник та депутат щороку зазначає, яким майном володіє він та його сім’я, які були його прибутки та витрати. Робиться це для того, щоб громадськість, а головне, платники податків були впевненні, що все нажите майно чиновник заробив чесною багаторічною працею, а не кількома «дорогими» голосуваннями в місцевій раді, чи за рахунок неконтрольованого розпоряджання спільним ресурсом територіальної громади.
Важливо! Отримати декларацію про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру – є часто складним завданням. Незважаючи на те, що існує ряд законодавчих актів, які зобов’язують чиновника та політика місцевого значення подавати декларації, а орган, організацію чи установу – оприлюднювати чи надавати її на інформаційні запити, ми маємо доволі неоднозначну практику, особливо, коли мова йде про «рядових» осіб органу місцевого самоврядування.
Часто, публічно захищаючи себе, депутати заявляють, що не зобов’язані надавати декларації в орган місцевого самоврядування  та, відповідно, громадськості для ознайомлення.
Це не зовсім правда, яку депутат навмисне озвучує, щоб втекти від незручних питань. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» декларації повинні надавати депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; посадові особи місцевого самоврядування та посадові особи юридичних осіб публічного права.
Про те, хто такі депутати місцевих рад та сільські, селищні і міські голови – детально ви можете з’ясувати в розділі І цього посібника. Інша справа, хто такі посадові особи органів місцевого самоврядування, які також є суб’єктами декларування.
Загалом, поняття «посадова особа органу місцевого самоврядування» закріплене в двох Законах України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування». Коли ми говоримо про посадову особу, ми маємо розуміти, що ця особа працює в органі місцевого самоврядування, має посадові повноваження управляти чи консультувати та одержує заробітну плату з місцевого бюджету.
При цьому важливою умовою є те, що її обирає територіальна громада; або призначає чи затверджує рада; або вона призначається сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті чи обласної ради. Наприклад, керівники структурних підрозділів виконавчого апарату ради, керівники виконавчих органів влади (відділів, управлінь, департаментів), підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (крім керівників освітніх закладів).
Важливо! Усі посадові особи органу місцевого самоврядування подають до органу місцевого самоврядування щороку свої декларації, частина з яких оприлюднюється на веб-сторінці органу, іншу частину ми можемо отримати, подавши запит на публічну інформацію.
Ми можемо отримати декларацію і керівника комунального підприємства, адже комунальне підприємство – це юридична особа публічного права, яка  була створена рішенням органу місцевого самоврядування. З’ясувати це можна зі статті 81 Цивільного Кодексу України.
Відтак, керівник комунального підприємства є посадовою особою юридичної особи публічного права.Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» прирівнює його до суб’єктів декларування, що зобов’язує його так само надавати інформацію про власні доходи. Тож дізнатися про те, чи відповідає рівень життя, який декларує керівник комунального підприємства, його реальному, можна. Те саме стосується інших посадових осіб підприємства.
З депутатами місцевих рад усе значно складніше. Хоч усі вони повинні подавати свої декларації, способи реалізації цього обов’язку можуть бути різними.
Перш за все потрібно знати, що в депутатському складі місцевих ради є депутати, які працюють на постійній основі в раді. Їх працевлаштовує рада, обираючи на відповідну посаду органу місцевого самоврядування.
У першу чергу це стосується секретаря ради (в районній та обласній радах подібна роль відведена заступникам голови; в обласній раді  першому заступнику), який обирається депутатами зі свого складу і працює в раді на постійній основі, сприяючи депутатам в реалізації їхніх повноважень. Робота секретаря справді вимагає повної зайнятості, іншими словами, секретар увесь свій робочий час повинен допомагати депутатам готувати проекти рішень до засідання, організовувати роботу постійних та тимчасових комісій ради, керувати апаратом ради і багато чого іншого, що займає в секретаря весь робочий час.
Іншим депутатом в раді, який може працювати на постійній основі, є голова постійної комісії з питань бюджету. Однак, це передбачено виключно для Київради та для комісій в обласних радах, тому що там існує великий бюджет, який часто потребує системної роботи та оперування коштами. Через це, за рішенням ради, голова такої комісії стає постійним працівником органу.
Також депутатами ради, які працюють у ній на постійній основі, є голови районної та обласної рад та їхні заступники. Їх не обирають члени територіальної громади на виборах. Їх обирають зі свого складу депутати, відтак, ці особи стають очільниками органу місцевого самоврядування та набувають статусу посадової особи місцевого самоврядування.
Отже, є депутати, чиї декларації ми маємо право просити в органу місцевого самоврядування, якому, у свою чергу, ті щороку надають відомості про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.
Законодавство зобов’язує всіх їх подавати свої декларації за минулий рік до 1 квітня за місцем роботи або служби. Про це говорить ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». До слова, цей закон чинний лише в частині цієї статті «Фінансовий контроль».
Очевидно, що міський голова, секретар ради, начальник управління чи голова постійної комісії з питань бюджету понесе свою декларацію до органу місцевого самоврядування, де вона зберігатиметься. Керівник комунального підприємства подасть інформацію в комунальне підприємство, що буде її розпорядником.
Отримання декларацій депутатів місцевих рад, що не працюють в них на постійній основі, потребує індивідуального підходу. Адже частина з них може працювати в державних органах, організаціях чи підприємствах. Відповідно, декларації цих депутатів будуть саме там. Відтак, нам потрібно запитувати цю інформацію, звертаючись за місцем їхньої роботи. Якщо нас цікавить декларація безробітного депутата чи депутата, який є фізичною особою-підприємцем, то в такому разі, його декларація повинна знаходитись в апараті ради депутатом якої він є. Саме туди депутату доводиться подавати її щорічно протягом строку своїх повноважень.
Частина декларацій, які цікавлять журналістів, повинна бути оприлюднена на веб-сайті органу місцевого самоврядування. Там ми можемо знайти інформацію про сільського, селищного, міського голову, голову районної у місті ради (якщо в місті такі є, наприклад, місто Київ), районної, обласної ради та про їхніх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради. Декларації повинні бути оприлюдненні протягом 30 днів з моменту подання до органу місцевого самоврядування. Про все це говорить ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (закон чинний тимчасово лише в частині статті «Фінінсовий контроль» доки повністю не запрацює система подання та оприлюднення антикорупційних декларацій).
Важливо! Розміщення на сайті декларацій повинно тривати не менше одного року. В окремих радах на сайті ми можемо знайти декларації міського голови за 4 роки роботи, однак жодна з них не може бути оприлюднена менше ніж на рік.

Як знайти власність та майно місцевих політиків та службовців
Як тільки запрацює електронна система подання та оприлюднення антикорупційних декларацій, подання та оприлюднення декларацій набуде іншого змісту, який передбачений Законом України «Про запобігання корупції». Відтак, усі декларації суб’єктів декларування зберігатимуться в електронному вигляді на окремому єдиному інформаційному ресурсі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб» з цілодобовим доступом, що розміщуватиметься на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Декларації суб’єкта декларування будуть доступні протягом строку реалізації ним повноважень чи перебування на посаді. Але й після того, як його буде звільнено чи не обрано, остання подана декларація зберігатиметься не менше 5 років.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 172/6) - несвоєчасне подання без поважних причин декларації тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А от подання декларацій із завідомо недостовірними відомостями тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щоправда, відповідальність тут настає у випадку, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.
Якщо ж відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, або чиновник чи депутат місцевого врядування умисно неподали декларації, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Згідно стаття 366/1 Кримінального Кодексу України подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Важливо! Національне агентство з питань запобігання корупції (центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який контролює та перевіряє декларації осіб, проводить моніторинг їх способу життя) проводить повну перевірку інформації зазначеної в декларації щодо представника влади та членів його сім’ї. Підставою для такої перевірки може бути інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел.
Доволі часто самих декларацій недостатньо, щоб знайти інформацію про власність політиків та чиновників місцевого самоврядування та їхніх сімей. Перш за все тому, що суб’єкти декларування свідомо не вносять до декларацій частину інформації про наявне майно. Через це є чимало випадків, коли депутат їздить на авто, про яке в декларації нічого не сказано. При цьому випадки, коли чиновника змусили публічно пояснити, звідки у нього в користуванні незадеклароване авто – поодинокі.
Журналістам було доволі важко з’ясувати, в чиїй власності все ж знаходиться автомобіль, на якому особа їздить щодня на роботу, чи будинок, в якому вона проживає.
Однак, сьогодні держава відкрила нові можливості для з’ясування, на чиєму авто їздить чиновник чи політик місцевого самоврядування, або в чиєму будинку він проживає. І для цього не потрібно витрачати багато часу і зусиль. Уся ця інформація є в інтернеті на офіційних порталах, а доступ до переважної більшості з них є безкоштовним.
Наприклад, нам потрібно дізнатись, якими авто володіє міський голова. Для цього нам достатньо знати його прізвище ім’я та ім’я по батькові, що є загальнодоступною та відомою інформацією. Можна запитувати інформацію, маючи його персональний номер платника податку, але не у всіх він є; з іншого боку, це часто недоступна інформація.
Відвідавши в інтернеті  «Портал державних послуг» www.igov.org.ua, ми скористаємось однією з них, а саме реєстром транспортних засобів. Послуга, що нас цікавить, називається «Надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України». Ця послуга є безкоштовною, достатньо пройти ідентифікацію. Це зробити досить просто, якщо ви є клієнтом одного з банків, запропонованих системою. Адже зайшовши через систему вашого банку, реєстр отримує необхідну йому для ідентифікації інформацію про вас, як запитувача інформації. Інший спосіб – електронний цифровий підпис. Інформація про вас буде автоматично виведена на екран, де вам залишиться ввести свої номер телефону та електронну адресу, а також визначити суб’єкта, інформацію щодо якого ви шукаєте: фізичну особу чи юридичну особу. Щодо останньої, то багато управлінь, комунальних підприємств та й сам орган місцевого самоврядування володіє транспортними засобами. Тому з’ясувати можна інформацію про транспортні засоби, якими вони володіють.
Для пошуку потрібне прізвище, ім’я та ім’я по батькові суб’єкта, чи індивідуальний  податковий номер. Від юридичної особи потрібне повне найменування чи номер в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Останній доступний, якщо ви часто відвідуєте сервіс пошуку та відстеження «Державні закупівлі» (www.ips.vdz.ua), або Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (www. kap.minjust.gov.ua).
Увівши необхідну інформацію, через певний час ви отримаєте повідомлення на електронну пошту з інформацією, яка вас цікавить. Що важливо, так само інформацію ви можете отримати письмово, звернувшись із заявою до органу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Підставою для цих дій є стаття 341 Закону України «Про дорожній рух»: інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною.
На жаль, інформація міститиме лише марку машини, рік її випуску і об’єм двигуна. Реєстраційний номер авто і її VIN-код  не розкривається. Окрім того, немає зворотного пошуку: від реєстраційного номеру авто до власника.
Ще одним важливим сервісом, який дозволяє отримати інформацію, є кадастровий реєстр, що дає змогу довідатись про власників конкретної земельної ділянки. Завдяки цьому ми можемо з’ясувати інформацію про ділянку, на якій проживає представник влади і яка не значиться в його декларації.
Цей сервіс – це кадастрова карта, розміщена за адресою www.map.land.gov.ua. Шляхом нескладних маніпуляцій з масштабом, ми можемо на ній побачити окремі ділянки площею в кілька соток. Клікаючи по кожній з них, ми отримуємо інформацію про кадастровий номер ділянки, тип власності, цільове призначення та її площу.
Тут же можна безкоштовно отримати інформацію щодо власників земельної ділянки (в рубриці – «Інформація про право власності та речові права»). Наприклад, хто є власником ділянки, хто її орендує, цільове призначення ділянки та багато іншої інформації, що дозволяє пролити світло на те, яке відношення до ділянки має представник влади.
Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Важливо! Оскільки нові бази даних в Україні наповнюються неоднорідно, для повної перевірки, кому належить земля – варто зробити дублюючий пошук через Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (про нього – далі).
Нарешті можна з’ясувати, яким нерухомим майном володіє чиновник чи політик місцевого самоврядування та члени його сім’ї. Однак, на відміну від інформації про авто та частково про земельні ділянки – ця потребуватиме сплати коштів. Мова йде про незначну суму, яку ви можете сплатити через банківську картку в банківській інтернет- системі.
Зайшовши в Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (www.kap.minjust.gov.ua), потрібно зареєструватись, отримавши персональний логін та пароль. Частина інформації може бути внесена через систему вашого банку, яка надасть сервісу частину інформації. Автоматично вам присвоюється поштова скринька, на яку будуть надходити всі замовлені виписки.  Пошук в системі можливий за адресою нерухомого майна, реєстраційним номером об’єкта нерухомості, кадастровим номером земельної ділянки та ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи.
Цю ж інформацію можна отримати в паперовій формі у державного реєстратора чи нотаріуса. Підставою для отримання є ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Інформація, отримана в електронній формі, має однакову юридичну силу. Так журналісти можуть швидко перевірити, чи все своє майно задекларував чиновник і чи співпадає його спосіб життя з доходами. В іншому випадку можна притягнути його до відповідальності за невідповідність наявного майна задекларованому.



ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ» http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО


ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!
МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!

Комментариев нет:

Отправить комментарий