ВНИМАНИЕ

Материалы публикуемые в блоге это интернет обзор местных и зарубежных средств массовой информации.
Все статьи и видео представлены для ознакомления, анализа и обсуждения.
Мнение администрации блога и Ваше мнение, могут частично или полностью не совпадать с мнениями авторов публикаций.

воскресенье, 12 июня 2016 г.

НА ЗМІНУ МАЙДАНАМ, В УКРАЇНІ ЙДЕ КОЛІЇВЩИНА ХХІ-го СТОЛІТТЯ


Україну чверть століття лихоманить нескінченними реформами, майданами. Народ України ще 25 років тому, наприкінці ХХ-го ст., був ситий і мав де працювати, заробляючи на гідне життя, але повірив обіцянкам різних масонських зайдів, що його зроблять ще багатшим.                   Багатонаціональна дружня сім’я, з переважним складом українства, півсотмільйонної могутньої держави, на сьогодні, до жебрацтва і голоду переситилося обіцянками кращого життя від усіх партій, депутатів різних коаліцій та президентів з різними програмами. 

Як результат, майно і статки розділилися в Україні, покинувши десятки мільйонів жебраків та осівши у кількох десятків казково багатих олігархів. Брехнею, підступом, крадійством та грабунком мала купка інородців встановила в Україні ХХІ століття справжнє рабовласництво в його модернізованій, але такій же нещадній і смертельній формі сучасного геноциду. В Україні війна, десятки тисяч забирають в рекрути. Зруйновані сім’ї, половина яких вимушено десятиліттями гастарбайтарює далеко від Батьківщини, поголовне безробіття, наркоманія, алкоголізм, культурний і духовний занепад, розпуста, релігійний розкол та насилля, постійне і стрімке підвищення цін, тарифів із одночасним падінням рівня життя та його тривалості. Населення України стрімко вимирає, як при страшній війні та глобальній епідемії смертельних захворювань.
При цьому, з появою поліцаїв, інородська влада перепрошиває мізки людей, порівнюючи переможців-героїв боротьби проти фашизму у Великій Вітчизняній війні із переможеними фашистсько-нацистськими вбивцями. За останні два роки нам шаленими темпами змінюють культуру, традиції, історію, пам'ять. Бандитська влада, ніби, як кудись спішить у своїх злочинних цілях та намірах.
Це дуже нагадує ситуацію, коли, у XVIII ст., 1768 року, відбулося селянсько-козацьке повстання на правобережній Україні проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі та місцевих малоросійсько-юдейських орендарів-багатіїв. Тоді барська конфедерація польської шляхти чинила звірства над православними, насиллям обертаючи в уніатську віру. Українців живцем спалювали у вогні на догоду Потоцьким та іншим ляхам-олігархам, які владарювали цілими містами та регіонами Малоросії-України.
Наслідком такого насилля та утисків стало могутнє повстання селян, коліїв, гайдамаків, які пекельним походом пройшлися під начальством Максима Залізняка через Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсун, Канів, Богуслав, Кам’яний Брід, Лисянку та Умань. Найбільш жорстоко повстанці вибивали гнобителів в містечках Лисянка таУмань, де, як в моцно укріплених місцях, зібралось багаго поляків і юдеїв, які думали відсидитись від гайдамаків. Приєднання до повсталих уманського сотника Івана Гонти, ще більше зміцнило можливості повсталих.
Якби не підступність російської імператриці Катерини ІІ та зрадницьке придушення повсталих селян російським військом на чолі з полковником Гурьєвим, то великі землі Правобережної Малоросії-України точно були б відірвані повсталими селянами та гайдамаками від Польщі, а в самих малоросійських землях було б відновлено гетьманат демократичної козацької держави.
Як і два з половиною століття тому, в сучасній Україні майже такі ж, як і тоді гнобителі: Капітельмани, Гройсмани, Вальцмани, Порошенки, Ахмєтови, Фірташи, Бакаї, Яценюки, Фротмани, Етінзони, Коломойські, Пінчуки, Новинські, Жеваги – усі вони, як орендарі юдо-шляхтичі у XVIII ст., заходилися знищувати українство в Україні. Вони зробили свої партії, їх фінансують, і через них створюють владу в центрі та на місцях.
Але ніяким чином не входить в наші плани – бути підступно замореними голодом або вбитими на бездарній війні. Останній майдан вже роздав всім останні найсолодкіші та потужні обіцянки кращого і справедливого життя. Але натомість ми отримали ще більші злидні та приниження – в багато разів більшими, ніж до Євромайдану.
Годі! Ми – славетні нащадки ще більш славних предків, усвідомили себе господарями на Богом даній нам Рідній Землі, яка всім нам ненька і годувальниця. Вже зараз по регіонах України починають формуватися, поки спонтанні, а пізніше згуртовані маси невдоволених життям та жорстоким гнобленням.
У разі, якщо в лічені тижні-місяці чинна влада не дасть можливості передати владу на місцях і в центрі представникам не партій, а активу корінних мешканців територіальних громад населених пунктів та їх делегованим представникам у парламенті та уряді, то Нова Коліївщина в Україні повстане з більшою потугою, ніж 250 літ тому.

Честь маємо!
Слава нашим предкам!

Слава героям Коліївщини!

Комментариев нет:

Отправить комментарий